На Львівщині відновлюють хату, де відбулася конференція ОУН

У лісі біля села Теребежі на Львівщині зберігся будинок, де в 1943 році відбулася конференція ОУН.

Про це пише Суспільне.

Конференція ОУН відбулася у лютому 1943 року, після поразки німецьких військ у битві під Сталінградом. У ній брав участь і Роман Шухевич, каже голова громадського комітету для вшанування пам'яті українських героїв Олесь Ворона:

"Керівництво ОУН зрозуміло, що треба готуватися до приходу, повернення Червоної армії на наші терени. І були розбіжності між керівниками. Одні були за те, щоб почати антинімецьке повстання. Інші – Шухевич, наприклад – наполягали на тому, що треба готуватися до війни на два фронти: з німцями та з більшовиками. І оця конференція – тут були обговорені засади й поставлені задачі. На тезах конференції відбувся третій великий збір, який мав переломне значення".

Поблизу будинку волонтери встановили пам'ятний знак з іменами учасників конференції ОУН 1943 року. Це вже п'ятий такий знак на Львівщині.

Зберегти й відновити хату взялася спілка учасників війни "Форпост". У майбутньому з будинку посеред лісу планують зробити туристичну локацію. Наразі спілка й волонтери вже облаштували підвісний міст над яром, по якому можна пройти до будинку.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.