Штаб Євгена Коновальця у Берліні

14 червня день народження творця ОУН Євгена Коновальця. Мало хто знає, що близько 10 років свого життя він провів у Берліні, коли розвивав УВО та розгортав український націоналістичний рух. І робив це зі свого штабу, який на фото. Цей дім, де досі збереглась відзнака ОУН на фасаді, був власністю очільника легальної української сили в Польщі - по якій Коновалець працював як лідер нелегальної бойової мережі.

 

14 червня день народження творця ОУН Євгена Коновальця. Мало хто знає, що близько 10 років свого життя він провів у Берліні, коли розвивав УВО та розгортав український націоналістичний рух.

І робив це зі свого штабу, який на фото. Цей дім, де досі збереглась відзнака ОУН на фасаді (після Другої світової це був західний Берлін), був власністю очільника легальної української сили в Польщі - по якій Коновалець працював як лідер нелегальної бойової мережі.

Будинок належав адвокату Дмитру Левицькому - галичанину, який у 1918 році був секретарем Українського Народного Союзу на чолі із Винниченком (по суті був начальником штабу міжпартійного спротиву омосковленню Української Держави Скоропадського). Він був одним із творців Соборності. Далі був кілька років послом УНР в Данії. У міжвоєнний період більше 10 років очільником української фракції в парламенті Польщі.

Колись студентом мені цікаво було дізнаватись - як в Ірландії взаємодіяли легальна партія "Ми самі" та бойова організація ІРА, які врешті добились незалежності своєї Батьківщини. Про цей дім Левицького я не знав тоді. Виявилось, що українці в критичний час поводяться гідно і обʼєднуються не гірше лідерів легендарних визвольних рухів.

У цьому домі по Mecklenburgische Straße 73 упродовж усього міжвоєнного періоду було багато осередків українського життя в Берліні та Німеччині. Тут Коновалець очолював Українську стрілецьку громаду в Німеччині, модель якої опісля поширилась в США, Канаді й Аргентині. Тут він написав свою легендарну статтю про вишкіл старшинських кадрів - яка врешті призвела до формування середовища командування УПА, воєнний досвід якої ще вивчатиме світ і є безцінним для сучасної війни з окупантом.

 

Тут були студентські осередки та українська пресова служба. Найцікавіше, що зберігся ресторан у якому неодмінно частим гостем був Коновалець. Всередині є світлина, як фасад ресторану виглядав у міжвоєнний період і теперішні власники зберегли автентичну атмосферу часів Коновальця. Тут можна добре поїсти та відпочити з друзями, скуштувавши берлінський картопляний суп, наприклад.

А ще у ресторані є фактичний музей старих світильників. Їх там багато, але усі різні. Цілком можливо, що автентичні… Це дуже цінно, бо далі я пройшов по багатьох інших точках західного Берліну, де були українські організації. У більшості випадків не збереглись не те що будинки - а квартали. Все було розбомблено.

 

Саме тут у 1927 році побували перші пластуни, яких на вишкіл УВО спрямував особисто Верховний отаман Пласту Сірий Лев. І вони створили у подальшому бойову 13-ку в львівському Пласті. А в 1933 році на передзборовій організаційній конференції саме тут Бандеру, який був присутній, затверджено крайовим провідником.

Те, що дім Левицького зберігся - попри все - це подарунок. Провидіння українцям. Кожен свідомий українець мав би мати за "маст хев" побувати тут.

До речі, Коновалець був критичним до нацистів. У 1933 році на згаданій конференції читав уривки книги "фюрера", де відзначав його жахливе ставлення до українців. Євген залишив місто, ще до того, як нацисти прийшли до влади -  у 1930 році. Виїхав до Швейцарії, у Женеву, де тоді була штаб-квартира тодішньої ООН - Ліги націй.

Роман Маленков: Національне військове меморіальне кладовище: граніт чи пісковик?

Більшість козацьких хрестів України із пісковика. Найстаріший український хрест має вже вісім століть віку - хрест на могилі Клима Христинича, дружинника короля Данила. Стоїть він біля Зимного. Граніту раніше ніколи не було. Хоча маємо і об'єктивну причину - його просто значно складніше було добути.

Юрій Юзич: Перша українська адвокатка - пластунка Віра

Нещодавно "Історична Правда" публікувала текст Івана Городинського про першу українську адвокатку. Ольгу Ельвіру Люстіґ-Ганицьку можна вважати першою українкою, яка професійно практикувала право на Галичині у 1930-х роках. Після публікації групі істориків та дослідників історії Пласту вдалося з'ясували, що Ольга Ганицька була пластункою. Відтак, дізналися звідки вона була родом, в якому середовищі зростала та як склалася її доля після Другої світової війни.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?

Тамара Гундорова: Українознавство, Архів і нація в часи війни

11 липня відбулася церемонія відкриття the Competence Network of Ukrainian Studies, Frankfurt (Oder) - KIU (Berlin) в університеті Віадріна. Публікуємо текстову версію виступу професорки Інституту літератури ім. Т.Шевченка та Прінстонського університету Тамари Гундорової про те, як нинішня війна з Росією руйнує не тільки життя багатьох українців, а й архіви, музеї та бібліотеки.