У місті Берегове на Закарпатті перейменували вулицю на честь Президента Карпатської України

У місті Берегове на Закарпатті вулицю 8 береня перейменували на честь Августина Волошина.

Про це пише Деколонізація. Україна.

"У місті Берегове на Закарпатті, де живе велика етнічна угорська меншина, нарешті є вулиця Августина Волошина. Цю назву отримала вулиця 8 Березня. На жаль, місцева влада з КМКС не хотіла називати вулицю іменем Президента Карпатської України. Але нарешті вона тут є", - йдеться у повідомленні.

Августин Волошин народився 17 березня 1874 року в селі Келечин на Закарпатті. В 1897-му висвячений на священника, служив капеланом. Закінчив педагогічну школу в Будапешті. Професор та директор учительської семінарії в Ужгороді. 

Очолював Педагогічне товариство Підкарпатської Руси, Підкарпатський банк, організатор Учительської громади, почесний голова "Просвіти".

14 березня 1939-го проголосив незалежність Карпатської України, наступного дня на засіданні Сойму обраний президентом.

Після угорської окупації емігрував у Прагу, зосередившись на науковій та педагогічній діяльності. Завідував кафедрою педагогіки Українського вільного університету.

У травні 1945-го, звинувачений в антирадянській діяльності заарештований радянськими спецслужбами й вивезений до СРСР. Помер у тюремній лікарні Бутирської в'язниці у Москві 19 липня 1945-го.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".