На Закарпатті покажуть театральну виставу про президента Карпатської України Августина Волошина

17 березня 2024 року Україна відзначає 150-річчя з дня народження Августина Волошина.

Про це повідомив у Фейсбуці автор п'єси про Волошина письменник, драматург Олександр Гаврош, передає Укрінформ.

"У неділю (17 березня) виповнюється 150 років з Дня народження президента Карпатської України Августина Волошина. З нагоди такого поважного ювілею Хустський театр попросив написати п'єсу про цю знакову постать для всієї України. І хоч часу було не так і багато, за роботу взявся з великим бажанням. В домовлені строки історична драма "Блаженний Августин" потрапила до рук режисера.", - повідомив Гаврош.

Прем'єра вистави "Остання ніч у Хусті" відбудеться 16 березня о 18.00 у Закарпатському обласному театрі драми і комедії.

Постановку зробив Володимир Завальнюк. Він же гратиме й головну роль у спектаклі.

Августин Волошин — український релігійний, культурний, політичний діяч, греко-католицький священник Мукачівської єпархії, протягом 1938—1939 років — прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 році став президентом цієї держави, яка проіснувала всього один день та була окупована Угорщиною.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.