На Закарпатті покажуть театральну виставу про президента Карпатської України Августина Волошина

17 березня 2024 року Україна відзначає 150-річчя з дня народження Августина Волошина.

Про це повідомив у Фейсбуці автор п'єси про Волошина письменник, драматург Олександр Гаврош, передає Укрінформ.

"У неділю (17 березня) виповнюється 150 років з Дня народження президента Карпатської України Августина Волошина. З нагоди такого поважного ювілею Хустський театр попросив написати п'єсу про цю знакову постать для всієї України. І хоч часу було не так і багато, за роботу взявся з великим бажанням. В домовлені строки історична драма "Блаженний Августин" потрапила до рук режисера.", - повідомив Гаврош.

Прем'єра вистави "Остання ніч у Хусті" відбудеться 16 березня о 18.00 у Закарпатському обласному театрі драми і комедії.

Постановку зробив Володимир Завальнюк. Він же гратиме й головну роль у спектаклі.

Августин Волошин — український релігійний, культурний, політичний діяч, греко-католицький священник Мукачівської єпархії, протягом 1938—1939 років — прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 році став президентом цієї держави, яка проіснувала всього один день та була окупована Угорщиною.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.