АНОНС: Експертний круглий стіл на тему "Меморіалізація жертв, учасників та подій російсько-української війни"

27 червня у Києві відбудеться експертний круглий стіл на тему: "Меморіалізація жертв, учасників та подій російсько-української війни. Публічний простір та локальний вимір".

Про це повідомили в УІНП.

До участі запрошено представників органів влади та місцевого самоврядування, науковців, експертів та громадських діячів.

Питання до обговорення:

- Яким чином зберігається пам'ять про російсько-українську війну в публічному просторі на локальному рівні. Загальний зріз 2014-2024.

- Громадянська та стихійна меморіалізація (Стіна пам'яті на мурах Михайлівського монастиря у Києві, інсталяція на столичному Майдані Незалежності, інсталяції в інших населених пунктах).

- Тимчасові меморіальні об'єкти в центральних частинах міст: етичні та естетичні дискусії.

- Найменування вулиць та інших об'єктів у населених пунктах на честь полеглих.

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Всеукраїнська громадська організація "Об'єднання матерів і дружин захисників України".

Коли: 27 червня о 15:00.

Локація: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16 (Зала 2).

Трансляція буде доступна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ZJhhaESW7cs 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.