IN MEMORIAM: Помер заступник Президента Світового Конгресу Українців Стефан Романів

У Варшаві відійшов у вічність Голова ОУН (б) з 2009 по 2022 рік, віце-президент Антиімперського Блоку Народів, заступник Президента Світового Конгресу Українців, голова комісії з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу, очільник Союзу Українських Організацій Австралії Стефан Романів "Береза".

Про це на своїй сторінці у Фейсбук сповістила Організація Українських Націоналістів - бандерівців.

Стефан Романів народився 12 листопада 1955 року у місті Мельбурн, Австралія. Батько Ілько Романів родом із Тернополя (прибув до Австралії у 1949 році), мати німкеня зі Штуттгарта.

З дитинства відвідував українську греко-католицьку церкву у Мельбурні, рідну українську школу, був членом Спілки Української Молоді. Закінчив педагогічний університет у Мельбурні, працював учителем початкової школи.

Був головою осередку СУМ у Мельбурні, Крайової Управи СУМ в Австралії, головою парафіяльної ради Української греко-католицької катедри в Мельбурні. Очолював парламентську комісію з питань багатокультурності в штаті Вікторія.

Працював виконавчим директором організації "Комюніті ленгвіч ін Австралія", яка відповідає за вивчення іноземних мов і збереження культур.

Багаторічний голова української громади у Вікторії, довголітній керівник української братської школи та голова шкільної ради, колишній заступник голови Світової Управи Спілки Української Молоді.

З 2008 по 2018 рік Стефан Романів був Генеральним секретарем, а 27 листопада 2018 року обраний Першим заступником Президента Світового Конгресу Українців.

Нагороджений державними нагородами України та Австралії, зокрема орденами Ярослава Мудрого V ступеня (22 січня 2022), "За заслуги" І ступеня (20 серпня 2008), "За заслуги" II ступеня (29 листопада 2007), "За заслуги" III ступеня (17 серпня 2006).

 

Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.