IN MEMORIAM: Померла Голова Фундації ім. Олега Ольжича у Канаді Марія Говійка-Підкович

17 червня пішла із життя довголітня Голова Фундації ім. Олега Ольжича у Канаді Марія Говійка-Підкович.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

Марія Говійка народилася 22 червня 1929 року в селі Росохач на Тернопільщині. У 1938 році сім'ї вдалося виїхати до Канади.

Незважаючи на матеріальні труднощі, батьки спромоглися дати єдиній дочці вищу освіту.Вона отримала дипломи Манітобського університету з музики і педагогіки, а пізніше і Торонтонської консерваторії з гри на скрипці.

З 1954 по 1978 рр. Марія працювала учителькою музики у державних школах Торонто.

Крім вищої освіти батьки зуміли виховати дочку в українському патріотичному дусі. У 1944 р. вона стала членкою Молоді Українських Націоналістів (МУН), де отримала глибоке розуміння і зв'язок з українською духовною спадщиною.

Все це заохотило юну дівчину до виконання різних громадських обов'язків в Молоді Українського Національного Об'єднання (МУНО), Організації Українок Канади (ОУК), Українському Національному Об'єднанні (УНО), Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), Комітеті Українців Канади (КУК) та в Українському Музичному Фестивалі.

З 2010 р. Марія Підкович очолювала Фундацію ім. Олега Ольжича, мета якої - зберігати і розвивати українську культурну спадщину в Канаді та підтримувати державотворчі процеси в Україні.

З початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну пані Марія включилася у збір допомоги ЗСУ. 

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.