Родина Стефана Романіва закликає замість квітів на могилу жертвувати на українські справи

Родина заступника президента Світового конгресу українців Стефана Романіва, який на 68-му році життя відійшов у вічність 26 червня, закликала замість квітів на могилу зробити пожертву на українські справи.

Про це у соцмережах написали рідні Стефана Романіва.

"Немає слів, якими можна описати наше горе! У нас розбите серце! Але нас втішають прекрасні повідомлення підтримки. Було надзвичайно приємно отримувати повідомлення від родини, друзів і багатьох людей, які працювали з ним у багатьох сферах професійного життя та волонтерських організацій як в Австралії, так і поза нею. Це щось надзвичайне. Нас також втішає побачити наскільки життів він вплинув, і як він впливав на зміну світу на краще. Він дійсно залишив свій слід", - йдеться у повідомленні.

Стефан Романів був батьком двох дітей - Петра і Терези та дідусем п'яти онуків. 

"Він був особливою людиною. Наш найкращий друг, наш наставник, наше натхнення. Він був коханням усього життя Анастасії та найкращим чоловіком, якого тільки могла побажати жінка. Як батько він був просто дивовижним. Нічого ніколи не було занадто багато чи занадто важко. Нам неймовірно пощастило називати його своїм татом.

Дорогий Стефане, дорогий Тату - Ти так добре піклувався про нас усіх, а тепер тобі час відпочити і нехай твої батьки Ілько і Марія піклуються про тебе на небі. Ми не можемо передати, як багато ти значив для нас і як сильно будемо сумувати за тобою. Наш Герой! Ми тебе любимо! Вічная Память! Спочивай з миром! Як сказав би Тато: Будьмо! та Go Bombers!", - написали рідні Романа Стефаніва. 

Замість квітів родина Стефана Романіва просить підтримати українські справи і пожертвувати кошти для Ukraine Crisis Appeal, The Preservation Project for St Peter and Paul's Ukrainian Catholic Cathedral та Фонду Оборони України.

Нагадаємо, 26 червня у Варшаві відійшов у вічність Голова ОУН (б) з 2009 по 2022 рік, віце-президент Антиімперського Блоку Народів, заступник Президента Світового Конгресу Українців, голова комісії з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу, очільник Союзу Українських Організацій Австралії Стефан Романів "Береза".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.