На Франківщині під час демонтажу радянського пам'ятника знайшли понад 50 єврейських надгробків

У селищі Чернелиця на Івано-Франківщині під час демонтажу радянського пам'ятника знайшли понад 50 єврейських надгробків.

Про це пише Суспільне.

Демонтаж радянського пам'ятника, присвяченого загиблим у Другій світовій війні, розпочали на початку червня. Представники місцевої влади звернулися до єврейської громади, аби передати їм мацеви. 

"Коли ми робили демонтаж, то зіткнулися з тим, що всі сходи були у три ряди з єврейських пам'ятників. Понад 50 мацев ми вивезли на Чернелицьке кладовище. Наразі вони там лежать. Ми повідомили єврейську громаду про це. Наразі чекаємо від них відповіді. У нас колись були два єврейські цвинтарі, але їх зруйнували", — розповів Роман Ластович, заступник селищного голови.

Надгробки використали для зміцнення фундаменту. На місці пам'ятника Другій світовій війні у селищі планують створити Алею слави героїв.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.