IN MEMORIAM: Померла медсестра УПА Катерина Гаврилів

Катерині Гаврилів було 102 роки

13 вересня, на 103-му році життя відійшла медсестра УПА Катерина Данів-Гаврилів, відома під псевдо "Зелена".

Катерина Данів-Гаврилів народилась на Львівщині у робітничій родині. У 1936 році переїхала до сестри у Варшаву, де працювала у крамниці "Гуцульська штука". У Польщі відвідувала медичні курси та вступила у гурток ОУН.

У червні 1941 року переїхала до Львова. Машиністка окружного провідника ОУН (б) у м. Стрий А. Пасічника, зв'язкова Стрийського окружного проводу ОУН (б). Виготовляла листівки, вела архів проводу, переносила естафети. Переслідування НКВС почалися у 1947 році, коли медсестра переїхала у Сколівський район.

Часто змінювала місце проживання. Згодом зуміла перейти на легальне становище. У 1950 році вийшла заміж за сільського учителя Михайла Гавриліва. Народила трьох дітей: Любомира, Зіновія та Уляну.

Остаточно сім'я переїхала у Болехів, де Катерина Данів-Гаврилів працювала на місцевому лісокомбінаті понад 20 років.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.