IN MEMORIAM: Померла медсестра УПА Катерина Гаврилів

Катерині Гаврилів було 102 роки

13 вересня, на 103-му році життя відійшла медсестра УПА Катерина Данів-Гаврилів, відома під псевдо "Зелена".

Катерина Данів-Гаврилів народилась на Львівщині у робітничій родині. У 1936 році переїхала до сестри у Варшаву, де працювала у крамниці "Гуцульська штука". У Польщі відвідувала медичні курси та вступила у гурток ОУН.

У червні 1941 року переїхала до Львова. Машиністка окружного провідника ОУН (б) у м. Стрий А. Пасічника, зв'язкова Стрийського окружного проводу ОУН (б). Виготовляла листівки, вела архів проводу, переносила естафети. Переслідування НКВС почалися у 1947 році, коли медсестра переїхала у Сколівський район.

Часто змінювала місце проживання. Згодом зуміла перейти на легальне становище. У 1950 році вийшла заміж за сільського учителя Михайла Гавриліва. Народила трьох дітей: Любомира, Зіновія та Уляну.

Остаточно сім'я переїхала у Болехів, де Катерина Данів-Гаврилів працювала на місцевому лісокомбінаті понад 20 років.

 

Оборона Донеччини Армії УНР

Оборона Донеччини тривала з 18 листопада 1918 року до 7 січня 1919 року.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.