АНОНС: Цикл зустрічей-обговорень "Дисиденти. Історія у фотоспогадах"

В рамках виставки "Боротьба за незалежність. Творці. Епізоди" в музеї відбудеться цикл зустрічей-обговорень на тему "Дисиденти. Історія у фотоспогадах".

Про це інформує Національний музей історії України.

Особисті історії борців за незалежність України в другій половині ХХ століття – В'ячеслава Чорновола, Алли Горської, Олеся Шевченка та Василя Стуса дізнаємося крізь призму фотографій, спогадів членів їхніх родин і розповідей безпосередніх учасників подій 1960-1990-х рр.

У завершальний день заходів відбудеться зустріч з автором книги "Бунт проти імперії. Українські шістдесятники" істориком та культурологом Радомиром Мокриком.

2 червня – Дисиденти. Історія у фотоспогадах. В'ячеслав Чорновіл. Зустріч з сестрою політика Валентиною Чорновіл.

9 червня – Алла Горська – душа українського шістдесятництва. Зустріч з онукою художниці Оленою Зарецькою.

16 червня – Зустріч з українським політичним діячем, дисидентом Олесем Шевченком.

23 червня – Василь Стус. Борець за незалежність України. Зустріч з сестрою поета Марією Стус.

30 червня – Зустріч з істориком і культурологом, автором книги "Бунт проти імперії. Українські шістдесятники" Радомиром Мокриком.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.