IN MEMORIAM: На війні загинув музейник Юрій Помаз

На Луганщині у бою загинув директор Сосницького краєзнавчого музею ім. Ю. С. Виноградського 39-річний Юрій Помаз.

Про це повідомили на facebook-сторінці Сосницької громади. 

Юрій Помаз загинув 24 червня 2024 року в бою за Україну біля села Нововодяне, Сватівського району, Луганської області. 

"Він був не лише хоробрим воїном, але й прекрасною людиною. Невимовний біль огортає душу, немає тих слів, щоб правильно висловити співчуття мамі, татові, всім рідним і друзям Юри", - йдеться у повідомленні.

Юрій народився 21 лютого 1985 року у Сосниці на Чернігівщині. Обіймав посаду керівника Сосницького краєзнавчого музею ім. Ю. С. Виноградського. Був учасником ініціативної групи "Сосниччина туристична".

24 травня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації. Проходив службу в третьому відділі Корюківського РТЦК та СП, а в кінці 2022 року був направлений до військової частини А7105 на посаду старшого стрільця.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.