В Україні треба демонтувати більше сотні радянських пам’ятників

Топ-100 пам'ятників, які треба демонтувати в Україні в рамках декомунізації та деколонізації.

Цей список уклали в  громадській організації "Деколонізація. Україна"

"Це лише основні. А насправді їх в десятки разів більше. Працюємо, аби цей список суттєво зменшився", - зазначили на Фейсбук-сторінці організації "Деколонізація.Україна".

Серед них такі пам'ятники російським і радянським письменникам і поетам:

  • пам'ятник Пушкіну в Одесі на Приморському бульварі;
  • пам'ятник Булґакову в Києві;
  • пам'ятник Анні Ахматовій у Києві;
  • пам'ятник Пушкіну біля однойменного музею в Одесі;
  • пам'ятник Горькому в Одесі;
  • погруддя Пушкіну на фасаді будинку на вулиці Костянтинівській у Києві;
  • пам'ятник Пушкіну у Кривому Розі;
  • пам'ятник Пушкіну у Білгород-Дністровському;
  • пам'ятник Пушкіну у Слов'янську;
  • пам'ятник Пушкіну у Краснограді;
  • пам'ятник Горькому у Кривому Розі;
  • пам'ятник Льву Толстому в Одесі;
  • пам'ятник Пушкіну у Татарбунарах;
  • пам'ятник Пушкіну у Болграді;
  • пам'ятник Пушкіну у місті Кам'янка;
  • пам'ятник Висоцкому у Харкові;
  • пам'ятник Пушкіну у Краснограді;
  • пам'ятник Висоцкому в Одесі;
  • пам'ятник Чехову у Слов'янську;
  • погруддя Жуковському у Харкові;
  • пам'ятник Ніколаю Островському у селі Вілія;
  • пам'ятник Макаренку у Сумах.
 
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.