В Україні треба демонтувати більше сотні радянських пам’ятників

Топ-100 пам'ятників, які треба демонтувати в Україні в рамках декомунізації та деколонізації.

Цей список уклали в  громадській організації "Деколонізація. Україна"

"Це лише основні. А насправді їх в десятки разів більше. Працюємо, аби цей список суттєво зменшився", - зазначили на Фейсбук-сторінці організації "Деколонізація.Україна".

Серед них такі пам'ятники російським і радянським письменникам і поетам:

  • пам'ятник Пушкіну в Одесі на Приморському бульварі;
  • пам'ятник Булґакову в Києві;
  • пам'ятник Анні Ахматовій у Києві;
  • пам'ятник Пушкіну біля однойменного музею в Одесі;
  • пам'ятник Горькому в Одесі;
  • погруддя Пушкіну на фасаді будинку на вулиці Костянтинівській у Києві;
  • пам'ятник Пушкіну у Кривому Розі;
  • пам'ятник Пушкіну у Білгород-Дністровському;
  • пам'ятник Пушкіну у Слов'янську;
  • пам'ятник Пушкіну у Краснограді;
  • пам'ятник Горькому у Кривому Розі;
  • пам'ятник Льву Толстому в Одесі;
  • пам'ятник Пушкіну у Татарбунарах;
  • пам'ятник Пушкіну у Болграді;
  • пам'ятник Пушкіну у місті Кам'янка;
  • пам'ятник Висоцкому у Харкові;
  • пам'ятник Пушкіну у Краснограді;
  • пам'ятник Висоцкому в Одесі;
  • пам'ятник Чехову у Слов'янську;
  • погруддя Жуковському у Харкові;
  • пам'ятник Ніколаю Островському у селі Вілія;
  • пам'ятник Макаренку у Сумах.
 
 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.