У Львові з'явиться вулиця Старосольських та сквер Мирослава Симчича

У Львові триває деколонізація.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Відповідне рішення було прийнято на пленарному засіданні Львівської міської ради 4 липня.

"Загалом у Львівській громаді за останній час перейменували 55 вулиць, що були названі на честь російських діячів чи асоціювалися з Російською імперією, Росією чи радянською пропагандою", - зазначили у ЛМР.

Відтак, вулицю Карпінського у Львові перейменували на честь родини правників та громадських діячів Старосольських.

"Це довгожданна подія для українських правників, істориків, Пласт - український скаутинг пам'яткоохоронців! Гідне вшанування пам'яті зокрема Володимира Старосольського, чиєї могили немає. Старосольські повертаються до Львова!", - відреагував на перейменування Андрій Котлярчук, директор Державного історико-культурного заповідника "Тустань".

Також в місті зʼявиться сквер політвʼязня та сотенного УПА Мирослава Симчича. На наступному засіданні будуть обговорювати, який саме зі скверів міста матиме ім'я сотника УПА.

Окрім того, прийнято рішення деколонізувати наступні вулиці: Буйка, Бучми, Волощака, Червона, Бурденка (Брюховичі),  Макаренка (Брюховичі). Також підтримано озвучені на сесії пропозиції щодо деколонізації вул. Смолича, площа Липнева.

На які саме назви їх буде перейменовано - винесуть додатково на сесію Львівської міської ради.

Крім того, на пленарному засіданні уточнили назви ще трьох вулиць у Залізничному та Личаківському районах. Так, вул. Прогулкова стала вул. Прогулянковою, вул. Дубінська – вул. Дубенською, вул. Орельська  – вул. Орільською.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".