У Львові з'явиться вулиця Старосольських та сквер Мирослава Симчича

У Львові триває деколонізація.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Відповідне рішення було прийнято на пленарному засіданні Львівської міської ради 4 липня.

"Загалом у Львівській громаді за останній час перейменували 55 вулиць, що були названі на честь російських діячів чи асоціювалися з Російською імперією, Росією чи радянською пропагандою", - зазначили у ЛМР.

Відтак, вулицю Карпінського у Львові перейменували на честь родини правників та громадських діячів Старосольських.

"Це довгожданна подія для українських правників, істориків, Пласт - український скаутинг пам'яткоохоронців! Гідне вшанування пам'яті зокрема Володимира Старосольського, чиєї могили немає. Старосольські повертаються до Львова!", - відреагував на перейменування Андрій Котлярчук, директор Державного історико-культурного заповідника "Тустань".

Також в місті зʼявиться сквер політвʼязня та сотенного УПА Мирослава Симчича. На наступному засіданні будуть обговорювати, який саме зі скверів міста матиме ім'я сотника УПА.

Окрім того, прийнято рішення деколонізувати наступні вулиці: Буйка, Бучми, Волощака, Червона, Бурденка (Брюховичі),  Макаренка (Брюховичі). Також підтримано озвучені на сесії пропозиції щодо деколонізації вул. Смолича, площа Липнева.

На які саме назви їх буде перейменовано - винесуть додатково на сесію Львівської міської ради.

Крім того, на пленарному засіданні уточнили назви ще трьох вулиць у Залізничному та Личаківському районах. Так, вул. Прогулкова стала вул. Прогулянковою, вул. Дубінська – вул. Дубенською, вул. Орельська  – вул. Орільською.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".