Презентували унікальні документи Національного архівного фонду

До дня Української Державності Державна архівна служба України презентує унікальні документи Національного архівного фонду, що зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України.

Про це інформує Державна архівна служба України.

Зокрема, йдеться про такі документи:

- Тимчасовий закон Української Держави про Верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами держави Ясновельможного пана Гетьмана всієї України. 1 серпня 1918 р. Оригінал. ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр.284. Арк. 1-2.

- Заповіт Гетьмана всієї України Павло Скоропадського. 3 серпня 1918 р. ЦДАВО України. Ф. 2469. Оп. 1. Спр. 10. Арк. 3.

Період правління Гетьмана Скоропадського відіграв визначну роль у становленні та інституалізації органів державної влади України. У наведених унікальних документах Національного архівного фонду Гетьман Павло Скоропадський ініціює створення моделі владних інституцій, які мали забезпечити державотворчий процес в умовах відходу від влади самого Павла Скоропадського.

За час його правління урядові установи затвердили близько 400 законодавчих та підзаконних актів. Велике значення отримало відродження науки та культури, що позначилася відкриттям Національної опери, Державної бібліотеки Академії наук та Академії мистецтв. Гетьманом Павлом Скоропадським було встановлено чітку структуру державної влади. Особливої уваги Гетьман приділяв розбудові Українського війська та флоту. В основу державного будівництва Скоропадський поклав принцип соборності українських земель.

Ознайомитися з документами можна на вебпорталі Державної архівної служби України у розділі "Унікальні документи Національного архівного фонду".

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.