Українські конституції від Литовських статутів до Конституції Пилипа Орлика

Центральний державний історичний архів у Києві представляє широкому загалу документи, які висвітлюють історію конституційної думки та ідеї української державності – від Литовських Статутів до створення першої української конституції, відомої під назвами "Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького", "Правовий уклад та конституції законів та вольностей Війська Запорозького", "Уклад прав і вольностей Війська Запорозького та угоди", "Конституція Пилипа Орлика" чи "Бендерська конституція".

Історія держав твориться "мечем та пером". Історія козацької України-Гетьманщини – це історія від Зборівського договору 1649 року, шлях військових перемог і невдач, підписання договорів з Річчю Посполитою, Москвою, Кримським Ханатом, шведськими королями, і до ліквідації інституту гетьманства після усунення від влади Кирила Розумовського.

Прийняття гетьманом Богданом Хмельницьким протекторату Московської держави спиралось на сподівання, що спільна православна віра забезпечить дотримання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, проте це не справдилось. Порушення досягнутих домовленостей та давніх прав козацтва з боку московських урядовців після смерті гетьмана призводило до того, що Військо Запорозьке "...мусило власною кров'ю та відважним повстанням захищати недоторканість своїх законів і вольностей, захист яких сам Бог, месник беззаконня, милостиво підтримував".

Таким чином обґрунтовувався антимосковський виступ гетьмана Івана Мазепи, який продовжив традиції європейської орієнтації країни як у справі боротьби за свободу нації, так і у відновленні союзницьких відносин зі Шведським королівством. Його наступник, Пилип Орлик, окрім ідеологічного обґрунтування права на незалежність держави, в своїй Конституції задекларував дотримання традиційних демократичних принципів організації державної влади, не допущення перетворення гетьманської влади в деспотичну.

Українська козацька держава будувалася ціною неймовірних зусиль, героїзму й самопожертви тисячами людей, які поклали своє життя в її ім'я і задля неї. Наш обов'язок – не зганьбити їхню пам'ять, не втратити їхніх завоювань і втримати їхні досягнення. Шануймося і Слава Україні!

Начальник відділу давніх актів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ольга Вовк