АНОНС: Лекція Василя Павлова "Пам'ятати не можна забути"

3 липня відбудеться лекція воєнного історика Василя Павлова "Пам'ятати не можна забути. Календар української мілітарної пам'яті".

Важливо пам'ятати не лише події минулого, але й відзначати нові дати, які з'являються у календарі сьогодення. Зокрема події з війни, які створюють нових героїв і нові епізоди, які потребують нашого з вами вшанування.

Український мілітарний календар включає важливі дати, які відзначають героїзм, боротьбу, звитяги наших воїнів, а також, власне, нагадують про події, які назавжди закарбуються у нашій пам'яті. Назва "мілітарний" підкреслює значення військових аспектів в історії України та їхній вплив на формування національної ідентичності.

Йдеться про День захисника України, День українського добровольця, Дні звільнення міст від російської окупації, День пам'яті жертв політичних репресій та решту. Ці дати нагадують нам про важливі події та особистостей, які боролися за незалежність та свободу нашої держави.

Тож, запрошуємо на третю просвітницьку зустріч у межах циклу лекторіїв про памʼять та вшанування. Ми поговоримо про найважливіші дати в українській мілітарній історії, які формують нашу національну пам'ять та ідентичність. Зокрема про події, згадки та досягнення, які варто вшановувати і пам'ятати. Обговоримо також які моменти з історії нам краще залишити в минулому. Лекція допоможе краще зрозуміти, як історичні події впливають на сучасність і майбутнє України.

Василь Павлов, радник Міністра у справах ветеранів України, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії".

Організатори: Міністерство у справах ветеранів України, Національне військове меморіальне кладовище та Національний музей Революції Гідності.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Коли: 3 липня, 18:30

Вхід вільний, реєстрація за посиланням: https://forms.gle/6YpfGqUcmBJ9ocP78

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.