УПЦ МП відмовляється залишати Успенський собор у Володимирі

Термін договору тимчасового користування комплексом Успенського собору XII–XVII століть у Володимирі збіг 1 липня.

Про це інформує Район.Володимир.

Митрополит Володимир, настоятелю релігійної громади Свято-Успенського кафедрального собору, ознайомився з висновком роботи комісії і відмовився підписувати акт прийому-передачі будівлі собору.

Нагадаємо настоятель собору митрополит Володимир звернувся до Волинської ОВА, щоб продовжити тимчасового користування комплексом Успенського собору XII–XVII століть у Володимирі. В ОВА відповіли відмовою. Наразі відомо, що громада УПЦ МП звернулася з цього питання до суду. 

"Нічого не буду підписувати. Це спеціально все зроблено. А ще почекаємо, що скаже суд", – зазначив митрополит Володимир, відповідаючи на запитання голови комісії, чому відмовляється підписувати документ.

Нагадаємо, 15 вересня 2022 року Волинська обласна рада підтримала звернення до ВРУ, Кабміну та РНБО про заборону Української православної церкви московського патріархату на території України. А в листопаді минулого року депутати Волинської обласної ради звернулися до прем'єра, міністра культури і голови служби з етнополітики та свободи совісті з проханням не продовжувати договір про користування УПЦ МП комплексом Успенського собору XII–XVII століть у Володимирі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.