У сотні "українців десятиліття" троє істориків - Грицак, Плохій і Ґудзяк

NV назвав 100 українців, що з 2014-го визначають життя в країні та ведуть її вперед.

Про це пише NV.

Із допомогою авторитетних експертів і читачів редакційна рада NV сформувала лістинг співвітчизників, які протягом 10 років відігравали ключову роль в Україні.

У номінації Суспільство до списку увійшли:

Ярослав Грицак, історик та пуб­ліцист, лідер думок, відомий неупередженим поглядом на вітчизняну історію.

Блаженнійший Любомир (Гузар) (1933−2017), був главою Української греко-католицької церкви й моральним авторитетом для багатьох українців

Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету, митрополит Української греко-католицької церкви, має незмінну велику повагу в суспільстві.

З повним переліком "Люди десятиліття" можна ознайомитися на сайті NV.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.