IN MEMORIAM: У Польщі попрощалися з отцем Станіславом Бартмінським, який підтримував у підпіллі греко-католиків

Отець Станіслав Бартмінський був парохом у Красичині біля Перемишля. Йому було 87 років.

Про це повідомив історик Іван Матковський.

"Окрім всіляких заслуг перед католицькою Церквою та парафіянами, місцевий священик під час Літургії частину проповіді присвятив темі проукраїнської діяльності покійного. Українці називали його своїм братом. У часи комуністичної Польщі Бартмінський рятував від загибелі українські церкви, організовував польську коляду, яка приходила до українців колядувати і колядували українською. Всіляко підтримував у підпіллі греко-католиків", - аписав на своїй сторінці у Фейсбук Іван Матковський.

Про о. Бартмінського у Польщі відзняли художній серіал "Плебанія". Особливо він був відважний у боротьбі із польськими комуністами і у Красічині збирав навколо себе демократичних бунтарів із всієї Польщі.

"Якийсь час тому помер його брат професор із Любліна Юрко Бартмінський. Бартмінські - поляки і зацікавлення Україною в них було пов'язане із високим рівнем їх інтелігентності та особистої культури. Цікавилися сусідами і пропагували добрі сторони українців. Також подібний стосунок мали і до юдеїв. Ще один добрий дух польсько-українського пограниччя відійшов до вічності", - зазначив Матковський.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.