IN MEMORIAM: У Польщі попрощалися з отцем Станіславом Бартмінським, який підтримував у підпіллі греко-католиків

Отець Станіслав Бартмінський був парохом у Красичині біля Перемишля. Йому було 87 років.

Про це повідомив історик Іван Матковський.

"Окрім всіляких заслуг перед католицькою Церквою та парафіянами, місцевий священик під час Літургії частину проповіді присвятив темі проукраїнської діяльності покійного. Українці називали його своїм братом. У часи комуністичної Польщі Бартмінський рятував від загибелі українські церкви, організовував польську коляду, яка приходила до українців колядувати і колядували українською. Всіляко підтримував у підпіллі греко-католиків", - аписав на своїй сторінці у Фейсбук Іван Матковський.

Про о. Бартмінського у Польщі відзняли художній серіал "Плебанія". Особливо він був відважний у боротьбі із польськими комуністами і у Красічині збирав навколо себе демократичних бунтарів із всієї Польщі.

"Якийсь час тому помер його брат професор із Любліна Юрко Бартмінський. Бартмінські - поляки і зацікавлення Україною в них було пов'язане із високим рівнем їх інтелігентності та особистої культури. Цікавилися сусідами і пропагували добрі сторони українців. Також подібний стосунок мали і до юдеїв. Ще один добрий дух польсько-українського пограниччя відійшов до вічності", - зазначив Матковський.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.