IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Тарас Гунчак

На 92 році життя відійшов у вічність українсько-американський історик і громадський діяч Тарас Гунчак.

Про це на своїй сторінці на Фейсбук написала літературознавиця Тамара Скрипка.

"Тарас Гунчак був не лише інтелектуалом та ерудититом, а й людиною високого громадського обов'язку. З його ініціятиви і при діяльній учaсті було створено Фонд допомоги Україні, курси з української мови, літератури, історії для вчителів та офіцерів України, журнал "Військо України", 14-томне видання "Тисяча років української суспільно-політичної думки". І це далеко неповний перелік справ, для здійснення яких Тарас Гунчак віддав свої здібності і сили. Він жив на благо і високу честь України", - йдеться у повідомленні.

Тарас Гунчак народився на Тернопільщині 13 березня 1932 року. Під час Другої світової війни був кур'єром ОУН. Коли йому було 12 років, батьки виїхали в еміграцію. З 1949 року — у США.

Ступінь бакалавра і магістра здобув у Фордгемському університеті (Нью-Йорк, США). У 1956—1958 роках служив у збройних силах США. Захистив докторат у Віденському університеті.

Від 1960 викладав в університеті штату Нью-Джерсі в Ратґерсі, одному з найстаріших університетів США та найбільшому вищому навчальному закладі штату Нью-Джерсі.

Активіст наукового та громадського життя української діаспори у США. Головний редактор, співредактор часопису "Сучасність" (1984—1996) та щоквартальника "The Ukrainian Quarterly" (з 2004 р.). Член редколегій багатьох журналів.

Сфера наукових інтересів — політична історія України, Росії, Польщі XIX—XX століть. Автор численних праць, присвячених історії українських державницьких і визвольних змагань, розвиткові української політичної думки, репресіям і голодоморові в Україні. Заснував у США фонди сприяння демократизації в Україні та допомоги дітям Чорнобиля. 

Заслужений діяч науки, культури, техніки, лавреат міжнародної премії ім. П. Орлика, кавалер ордена "За заслуги".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.