АНОНС: Публічна лекція Наталії Старченко "Як сварилися й мирилися в XVI та XVII ст."

25 червня у Києві відбудеться публічна лекція історикині Наталії Старченко "Як сварилися й мирилися в XVI та XVII ст.".

Про це інформує Польський інститут у Києві.

"Дорогі друзі, ми раді повідомити про відкриття Історичного клубу в Польському Інституті у Києві! В рамках цього проєкту ми будемо запрошувати відомих істориків і обговорювати часом складне, але водночас цікаве минуле. Зустрічі стануть платформою для обговорення важливих тем польської та української історії. Нашою першою запрошеною лекторкою стане відома історикиня Наталія Старченко, яка проведе лекцію на тему: "Як сварилися й мирилися в XVI та XVII ст."", - йдеться в анонсі.

Як відомо, за що б на позір не йшлося шляхті у з'ясуванні взаємин – про землю чи високу політику, насправді все провадило до честі. Бо вона, честь, цінувалася над життя. Тому будь-яка образа, справжня чи гадана, вимагала негайної публічної реакції, адже "шляхтичеві на собі носити образи не годилося".

Тож передусім потрібно було якнайширше оголосити про кривду, а то й записати скаргу в судовій канцелярії, потому ж – дати кривдникові "одповідь", себто оголосити про свою готовність мститися до самої смерті. А що б він не мав сумнівів у намірах скривдженого – викликати його на поєдинок, усно чи письмово.

Які були подальші сценарії конфлікту? Чи був у стані суд припинити це змагання за честь? Як спільноти замирювали своїй членів? Про це йтиметься в лекції. А водночас про те, чи був цей спосіб сваритися й миритися ексклюзивним для шляхти.

Коли: 25 червня, 19:00.

Де: Aмерікан Юніверсіті Київ (Будівля Київського річкового вокзалу, Поштова площа, 3)

Реєстрація обов'язкова: https://forms.gle/ZZwLQyw2rGhLHkC27

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.