АНОНС: Публічна лекція Наталії Старченко "Як сварилися й мирилися в XVI та XVII ст."

25 червня у Києві відбудеться публічна лекція історикині Наталії Старченко "Як сварилися й мирилися в XVI та XVII ст.".

Про це інформує Польський інститут у Києві.

"Дорогі друзі, ми раді повідомити про відкриття Історичного клубу в Польському Інституті у Києві! В рамках цього проєкту ми будемо запрошувати відомих істориків і обговорювати часом складне, але водночас цікаве минуле. Зустрічі стануть платформою для обговорення важливих тем польської та української історії. Нашою першою запрошеною лекторкою стане відома історикиня Наталія Старченко, яка проведе лекцію на тему: "Як сварилися й мирилися в XVI та XVII ст."", - йдеться в анонсі.

Як відомо, за що б на позір не йшлося шляхті у з'ясуванні взаємин – про землю чи високу політику, насправді все провадило до честі. Бо вона, честь, цінувалася над життя. Тому будь-яка образа, справжня чи гадана, вимагала негайної публічної реакції, адже "шляхтичеві на собі носити образи не годилося".

Тож передусім потрібно було якнайширше оголосити про кривду, а то й записати скаргу в судовій канцелярії, потому ж – дати кривдникові "одповідь", себто оголосити про свою готовність мститися до самої смерті. А що б він не мав сумнівів у намірах скривдженого – викликати його на поєдинок, усно чи письмово.

Які були подальші сценарії конфлікту? Чи був у стані суд припинити це змагання за честь? Як спільноти замирювали своїй членів? Про це йтиметься в лекції. А водночас про те, чи був цей спосіб сваритися й миритися ексклюзивним для шляхти.

Коли: 25 червня, 19:00.

Де: Aмерікан Юніверсіті Київ (Будівля Київського річкового вокзалу, Поштова площа, 3)

Реєстрація обов'язкова: https://forms.gle/ZZwLQyw2rGhLHkC27

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.