На Полтавщині перейменували понад 300 вулиць

На Полтавщині з'являться вулиці на честь поета Василя Стуса та шістдесятниці Оксани Мешко.

Розпорядження про нові назви вулиць 22 липня підписав начальник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін.

На Полтавщині завершили процес перейменування та обрали нові назви для вулиць у 50 громадах. Нові назви отримали 361 вулиця та провулок. 

Зокрема, у Полтаві назву вулиці Анатолія Кукоби змінили на Героїв "Азову", також з'явилися перейменовані топоніми на честь полеглих на війні Героїв України. Відтак, вулицю Визвольну у місті перейменують на честь Артема Амеліна — це перший полеглий воїн з Полтави, якому посмертно присвоїли звання Героя України після початку повномасштабної війни. Також назву вулиці Ставицького змінять на Святослава Горбенка — полтавець, який під час АТО приєднався до Добровольчого Українського корпусу "Правий сектор". Загинув 3 жовтня 2014 року обороняючи Донецький аеропорт від проросійських терористів. У серпні 2021-го Святославу Горбенку присвоїли звання Героя України.

У місті Кременчук з'явилася вулиця Капітана Мовчана. Дмитро Мовчан - льотчик-штурман, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Серед перейменованих селищ Полтави, змінять назви для Вороніна на Затишне, Червоний Шлях на Монастирська Гора. 

У Миргороді вулицю Висоцького перейменовано на честь Василя Стуса. У селі Старі Санжари та селищі Нові Санжари з'являться вулиці на честь сестер Мешко - Оксани і Катерини.

У Кременчуці у назві вулиці вшанували Христину Алчевську - українську педагогиню, організаторку народної освіти, меценатку, письменницю, засновницю (1862) Харківської жіночої недільної школи.

У Решетилівці з'явилася вулиця на честь вояка Армії УНР, учасника холодноярського підпілля Юрія Горліса-Горського.

Із повним списком перейменованих вулиць можна ознайомитися за посиланням

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.