На Полтавщині перейменували понад 300 вулиць

На Полтавщині з'являться вулиці на честь поета Василя Стуса та шістдесятниці Оксани Мешко.

Розпорядження про нові назви вулиць 22 липня підписав начальник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін.

На Полтавщині завершили процес перейменування та обрали нові назви для вулиць у 50 громадах. Нові назви отримали 361 вулиця та провулок. 

Зокрема, у Полтаві назву вулиці Анатолія Кукоби змінили на Героїв "Азову", також з'явилися перейменовані топоніми на честь полеглих на війні Героїв України. Відтак, вулицю Визвольну у місті перейменують на честь Артема Амеліна — це перший полеглий воїн з Полтави, якому посмертно присвоїли звання Героя України після початку повномасштабної війни. Також назву вулиці Ставицького змінять на Святослава Горбенка — полтавець, який під час АТО приєднався до Добровольчого Українського корпусу "Правий сектор". Загинув 3 жовтня 2014 року обороняючи Донецький аеропорт від проросійських терористів. У серпні 2021-го Святославу Горбенку присвоїли звання Героя України.

У місті Кременчук з'явилася вулиця Капітана Мовчана. Дмитро Мовчан - льотчик-штурман, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Серед перейменованих селищ Полтави, змінять назви для Вороніна на Затишне, Червоний Шлях на Монастирська Гора. 

У Миргороді вулицю Висоцького перейменовано на честь Василя Стуса. У селі Старі Санжари та селищі Нові Санжари з'являться вулиці на честь сестер Мешко - Оксани і Катерини.

У Кременчуці у назві вулиці вшанували Христину Алчевську - українську педагогиню, організаторку народної освіти, меценатку, письменницю, засновницю (1862) Харківської жіночої недільної школи.

У Решетилівці з'явилася вулиця на честь вояка Армії УНР, учасника холодноярського підпілля Юрія Горліса-Горського.

Із повним списком перейменованих вулиць можна ознайомитися за посиланням

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.