АНОНС: Лекція про ідеолога ОУН Степана Ленкавського

До 120-ї річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в'язня Аушвіцу, автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського Український інститут національної пам'яті запрошує на лекцію-обговорення про його життя, ідеологічні настанови, значення в обґрунтуванні націоналізму.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Постать Степана Ленкавського – одного зі співзасновників Організації українських націоналістів, який очолив організацію після вбивства Степана Бандери, мало досліджена. Більш відомими і у час війни мотиваційними є його ідеологічні настанови – Декалог українського націоналіста, морально-етичний кодекс для сотень тисяч учасників національно-визвольної боротьби XX століття.

Спікер: Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, дослідник творчості та автор життєпису Степана Ленкавського.

Модераторка: Тетяна Бойко, в.о. керівника відділу організації заходів Управління популяризаційної роботи та меморіалізації заходів.

Під час заходу буде обговорено:

- життєвий шлях Степана Ленкавського – від заснування та ідеологічного оформлення ОУН до ув'язнення в концтаборі Аушвіц та роботи в Проводі Закордонних частин ОУН;

- відверто про націоналізм – ідеологічне оформлення принципів Організації українських націоналістів щодо національно-визвольного руху;

- донесення правди про СРСР та підсовєтську Україну.

Зустріч також транслюватиметься на фейсбуці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Українського інституту національної пам'яті, а такою на ютубі.

Вхід вільний. Але необхідно зареєструватисьhttps://forms.gle/A6v612q6Ken975Aq8

Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Інститут Наукових Студій Націоналізму.

Дата: 5 липня 2024 року о 18:00

Локація: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ).

Степан Ленкавський родом з  Івано-Франківської області. Він вивчав філософію у Львівському університеті, у 20-х роках долучився до націоналістичного руху та студентських політичних організацій.

У 1929 році Ленкавський став членом Проводу ОУН на західноукраїнських землях, опікувався питаннями ідеології. У цей час сформував "Декалог ОУН" в якому в короткій формі виклав основні принципи, яких повинен дотримуватись оунівець.

Степанові Ленкавському належить гасло: "Свобода народам! Свобода людині!", що стало чільним у програмі ОУН(б). Він також є одним з ініціаторів і співавторів тексту Акта Тридцятого червня 1941 р., яким проголошено відновлення Української держави.

29 липня 1941 р. за спробу взяти під контроль ОУН(б) військову друкарню у Львові був схоплений гестапо та ув'язнений до концтабору Освенцім (Аушвіц).

Після звільнення оселився в Німеччині й очолював Референтуру Підсовєтських Справ – аналітичний орган закордонних частин ОУН.

Після вбивства Степана Бандери – голова проводу революційної ОУН.

Редагував провідне видання ОУН "Шлях перемоги". В останні роки життя заглибився у вивчення праць східних та західних філософів.

 

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.