АНОНС: Круглий стіл "Пам’ять про українських військовополонених та зниклих безвісти. Військові ритуали"

8 липня о 13:30 відбудеться експертний круглий стіл на тему: "Пам’ять про українських військовополонених та зниклих безвісти. Військові ритуали".

Про це інформує УІНП.

Десятиліття російсько-української війни позначилось значними трансформаціями в українському суспільстві, зокрема й у Силах безпеки та оборони. Оновлення зовнішньої репрезентації армії, нові сенси й традиції, наближення до стандартів НАТО – це все активізувалося після 2014 року.

Війна з Росією спонукала пригадати вітчизняну мілітарну історію, актуалізувала її та призвела до активного зацікавлення нею військовими та цивільними. Разом із тим активно вивчається і запроваджується міжнародний досвід, зокрема і в питаннях меморіалізації війни.

Нещодавно з'явилась законодавча ініціатива щодо створення прапора пам'яті про зниклих та полонених українських захисників і захисниць. У світовому контексті військової культури пам'яті це не є новою комеморативною практикою, але постає питання, яким чином вона має бути впроваджена в Україні і чи стане органічною частиною національного меморіального дискурсу?

Військові традиції й національна пам'ять – поняття дуже наближені, але як ці дві сфери перетинаються у часі великої війни? Які звичаї, ритуали та практики є доречними зараз, а які ні? Що являє собою розмаїтий світовий досвід військових ритуалів, зокрема у країнах, які є нашими союзниками і як його екологічно переймати? Які є нагальні проблеми у питаннях пам'яті з мілітарним контекстом та військових ритуалах?

Відповіді на ці запитання шукатимуть учасники експертного круглого столу.

Учасники:

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Микита Потураєв – народний депутат України, голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної;

Юрій Гудименко – представник ветеранської спільноти ЗСУ.

До участі запрошені: представники Міноборони, Мінветеранів, МКІП, Ветеран Хабу, НВМК, ГО "Жіночий ветеранський рух".

Питання до обговорення:

- Прапор пам'яті українських військовополонених та зниклих безвісти захисників і захисниць.

- Ритуали в Силах безпеки та оборони. Історія, зміни протягом 2014 – 2022 рр.

- Яких військових практик та ритуалів потребує нині військо, ветеранська спільнота та родини учасників війни?

- Військово-ритуальна компонента на НВМК.

Локація: ІА "Укрінформ". м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16

Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Український інститут національної пам'яті.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.