АНОНС: Лекція Василя Павлова "Пам'ятати не можна забути"

3 липня відбудеться лекція воєнного історика Василя Павлова "Пам'ятати не можна забути. Календар української мілітарної пам'яті".

Важливо пам'ятати не лише події минулого, але й відзначати нові дати, які з'являються у календарі сьогодення. Зокрема події з війни, які створюють нових героїв і нові епізоди, які потребують нашого з вами вшанування.

Український мілітарний календар включає важливі дати, які відзначають героїзм, боротьбу, звитяги наших воїнів, а також, власне, нагадують про події, які назавжди закарбуються у нашій пам'яті. Назва "мілітарний" підкреслює значення військових аспектів в історії України та їхній вплив на формування національної ідентичності.

Йдеться про День захисника України, День українського добровольця, Дні звільнення міст від російської окупації, День пам'яті жертв політичних репресій та решту. Ці дати нагадують нам про важливі події та особистостей, які боролися за незалежність та свободу нашої держави.

Тож, запрошуємо на третю просвітницьку зустріч у межах циклу лекторіїв про памʼять та вшанування. Ми поговоримо про найважливіші дати в українській мілітарній історії, які формують нашу національну пам'ять та ідентичність. Зокрема про події, згадки та досягнення, які варто вшановувати і пам'ятати. Обговоримо також які моменти з історії нам краще залишити в минулому. Лекція допоможе краще зрозуміти, як історичні події впливають на сучасність і майбутнє України.

Василь Павлов, радник Міністра у справах ветеранів України, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії".

Організатори: Міністерство у справах ветеранів України, Національне військове меморіальне кладовище та Національний музей Революції Гідності.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Коли: 3 липня, 18:30

Вхід вільний, реєстрація за посиланням: https://forms.gle/6YpfGqUcmBJ9ocP78

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.