ЦДІАК України оцифрує мікрофільми

В рамках Меморандуму про співпрацю між Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського та Центральним державним історичним архівом України, м. Київ започатковували спільний проєкт – оцифрування мікрофільмів, що зберігаються в ЦДІАК України.

Про це повідомив директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослав Файзулін.

"Якщо нам вдасться і якість цифрових копій буде прийнятною, то надалі ми матимемо цифровий фонд користування. Й історики опрацьовуватимуть ці унікальні документи на комп'ютерах, а не незручних апаратах для читання мікроплівок", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ярослав Файзулін.

Оцифрування ропочнуть із фонду КМФ-9 "Документи та матеріали з історії України з фондів і колекцій рукописного відділу Санкт-Петербурзького відділення інституту історії АН Росії". Йдеться про документи, оригінали яких зберігаються в рф і які наразі недоступні для українських істориків. Їхні копії були зроблені ще в 1980-1990-х рр. і передані в ЦДІАК України.

МІкрофільми є тільки на плівках і їх немає на паперових носіях. Це документи, історичне значення яких важко переоцінити – грамоти польських королів і литовських князів, грамоти і листування Київського митрополита, універсали багатьох українських гетьманів – Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Кирила Розумовського й інших.

 
Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".