АНОНС: Виставка, присвячена дітям, які стали жертвами геноциду

15 серпня у Києві відкриється виставка канадської мисткині українського походження Лесі Марущак "Поезія наших дітей", присвячена українським дітям, що стали жертвами-свідками насильницького переміщення, викрадення, дискримінації та геноциду в XX столітті та в наші дні.

Про це повідомили організатори виставки.

Проєкт "Поезія наших дітей" досліджує три злочини, відмінні у часі й географії. Голодомор 1932–1933 років в Україні, під час якого було знищено щонайменше 4 мільйони українців, постає в діалозі з першою програмою інтернування в Канаді (1914–1920 роки), коли приблизно 9 000 людей, переважно українського походження, було примусово переміщено до таборів. Ці травми резонують із наслідками повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке було розпочате 2022 року, один з яких – це викрадення Росією дітей з окупованих українських територій. Наразі Україні відомо про викрадення 19 546 дітей.

У центрі виставки "Поезія наших дітей" – 12 дитячих портретів. Їх доповнює інсталяція з текстилю, заснована на принципах повторення й переосмислення. На виставці також будуть представлені дві відео роботи (одна знята в Канаді, а інша – в Україні), які занурюють глядача в контекст колективного болю та трансгенераційної травми.

 

"Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року я вирішила не створювати образів війни, які показують характерні риси травми та сприяють нормалізації насильства. Натомість я зосередилася на зображенні уявної подорожі дітей, які ведуть різні розмови, щоб воскресити втрачених людей. "Поезія наших дітей" – це багатошаровий та колаборативний вираз цього дослідження", – Леся Марущак.

Леся Марущак — художниця та кураторка, яка через фотографію, архівні матеріали та інсталяції досліджує історії колонізованих народів та їхні трансформації під впливом геополітичних чинників, а також індивідуальні та колективні культурні наслідки вигнань. Її наративні експозиції зі статичними та динамічними зображеннями та грубими й делікатними скульптурними елементами були представлені у понад 65 музеях, галереях та мистецьких просторах по всьому світу. Найвідоміший її проєкт в Україні присвячений Голодомору 1932–1933 років та має назву "MARIA".  

Проєкт втілений за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 15 серпня о 18.00

Де: м. Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.