АНОНС: Виставка, присвячена дітям, які стали жертвами геноциду

15 серпня у Києві відкриється виставка канадської мисткині українського походження Лесі Марущак "Поезія наших дітей", присвячена українським дітям, що стали жертвами-свідками насильницького переміщення, викрадення, дискримінації та геноциду в XX столітті та в наші дні.

Про це повідомили організатори виставки.

Проєкт "Поезія наших дітей" досліджує три злочини, відмінні у часі й географії. Голодомор 1932–1933 років в Україні, під час якого було знищено щонайменше 4 мільйони українців, постає в діалозі з першою програмою інтернування в Канаді (1914–1920 роки), коли приблизно 9 000 людей, переважно українського походження, було примусово переміщено до таборів. Ці травми резонують із наслідками повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке було розпочате 2022 року, один з яких – це викрадення Росією дітей з окупованих українських територій. Наразі Україні відомо про викрадення 19 546 дітей.

У центрі виставки "Поезія наших дітей" – 12 дитячих портретів. Їх доповнює інсталяція з текстилю, заснована на принципах повторення й переосмислення. На виставці також будуть представлені дві відео роботи (одна знята в Канаді, а інша – в Україні), які занурюють глядача в контекст колективного болю та трансгенераційної травми.

 

"Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року я вирішила не створювати образів війни, які показують характерні риси травми та сприяють нормалізації насильства. Натомість я зосередилася на зображенні уявної подорожі дітей, які ведуть різні розмови, щоб воскресити втрачених людей. "Поезія наших дітей" – це багатошаровий та колаборативний вираз цього дослідження", – Леся Марущак.

Леся Марущак — художниця та кураторка, яка через фотографію, архівні матеріали та інсталяції досліджує історії колонізованих народів та їхні трансформації під впливом геополітичних чинників, а також індивідуальні та колективні культурні наслідки вигнань. Її наративні експозиції зі статичними та динамічними зображеннями та грубими й делікатними скульптурними елементами були представлені у понад 65 музеях, галереях та мистецьких просторах по всьому світу. Найвідоміший її проєкт в Україні присвячений Голодомору 1932–1933 років та має назву "MARIA".  

Проєкт втілений за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 15 серпня о 18.00

Де: м. Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.