АНОНС: Виставка "Знайти Романа Шухевича"

5 березня на території зруйнованого 1 січня 2024 року внаслідок падіння уламку російського безпілотника Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі, що на околиці Львова, відбудуться пам’ятні заходи.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.

5 березня виставка "Знайти Романа Шухевича" буде презентована на руїнах знищеного музею в Білогорщі, а опісля переміститься до Львова – у Музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. Степана Бандери, 1), де триватиме кілька місяців – до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

Завдяки виставці "Знайти Романа Шухевича" кожен охочий зможе дізнатися:

– яким чином дід Романа Шухевича долучився до створення "Тіней забутих предків";

– як квартирант Шухевичів Євген Коновалець вплинув на малого Ромка та за що на майбутнього генерала скаржилися в польській школі.

– за яких обставин у 19 років Шухевич вчинив перший атентат;

– чому опинився у в'язниці і як вона допомогла Роману Шухевичу стати бізнесменом у сфері реклами; – яким він був командиром і коли за ним полювало сім сотень чекістів;

– як склалася доля дружини та дітей Шухевича після його смерті;

– чому ніхто не знає місце поховання головного командира УПА й навіщо частину його справи спалили у вже незалежній Україні…

Виставка "Знайти Романа Шухевича" створена за підтримки Українського культурного фонду на основі матеріалів книги наукової співробітниці Центру досліджень визвольного руху д-ра Олесі Ісаюк "Роман Шухевич. Життя легенди" (Наш Формат, 2023). 

У заходах із вшанування Романа Шухевича 5 березня 2024 року на території знищеного Музею Романа Шухевича в Білогорщі візьмуть участь чільні представники Львівської ОВА, Львівської облради, заступник директора Львівського історичного музею Петро Слободян, а також авторка книги "Роман Шухевич. Життя легенди", наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк, народний депутат України, історик Володимир В'ятрович, історик, військовослужбовець ЗСУ Руслан Забілий, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

Коли: 5 березня, о 14:00

Де: Львів, вул. Білогорща, 76а

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.