АНОНС: Виставка "1000 і 1 книжка: з доробку трьох десятиліть"

16 квітня в Музеї книги і друкарства України видавництво "Дух і Літера" відкриває виставку "1000 і 1 книжка: з доробку трьох десятиліть".

Про це інформує видавництво "Дух і Літера".

Основною спеціалізацією видавництва є видання книжок нон-фікшн. Відвідувачі зможуть ознайомитися з добірками книг з філософії, історії, літературознавства, мистецтвознавства, соціології, культурології, права тощо. Зокрема, будуть представлені видання: "Європейський словник філософій", а також серії християнських книг та бібліотеки юдаїки, серії "Постаті культури", "Бібліотека спротиву, бібліотека надії", мистецькі альбоми, книжки для дітей.

В експозиції, окрім книг, будуть представлені унікальні документи, фотографії, автографи Мирослава Поповича, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Януша Корчака, Василя Стуса, Михайла Брайчевського, Шолом-Алейхема та інших. На виставці також можна буде побачити оригінальні мистецькі твори знаних українських художників — партнерів видавництва: Галини Григор'євої, Івана Остафійчука, Пінхаса (Павла) Фішеля, Якима Левіча, Бориса Єгіазаряна та інших.

Під час виставки буде презентовано не тільки історію, а й сьогодення видавництва – книги, над якими працюємо.

Під час роботи виставки заплановані такі події:

Вечір до 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова — фільми, мистецькі твори, книги про режисера (Юрій Морозов, Сергій Тримбач);

Сильвестрівський вечір — музика композитора, книги про нього, фільм Сергія Буковського "Валентин Сильвестров" (Костянтин Сігов, Алла Вайсбанд);

Презентація віртуального музею єврейської історії та культури (Леонід Фінберг, Маргарита Єгорченко);

Вечір Шолом Алейхема – показ документального фільму режисера Дормана про нього та презентація книги Джеремі Даубера "Світи Шолом-Алейхема" (Юлія Шекет, Тетяна Непипенко);

Зустріч та діалог про творчість українських дисидентів, представлення їхніх архівів, публікацій про життя та творчість (Юлія Кравченко, Данило Антонюк). Тарас Компаніченко співатиме пісні на слова Василя Стуса;

Представлення серії книг "Постаті Культури" за участі авторів: Марти Дзюби, Катерини Рапай, Андрія Пучкова, Сергія Тримбача та сестер Галини і Лесі Тельнюк;

Презентація дитячих книжок та проєктів видавництва, а саме: віртуальної бібліотеки "Читаймо", книг Оскара Бреніф'є, книжок про кота Бучика (Наталія Степанчук, Олена Фінберг);

Коли: відкриття відбудеться 16 квітня о 17.00

Де: Музей книги і друкарства України (м. Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9)

Виставка триватиме до 16 червня 2024 року.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.