АНОНС: Виставка "1000 і 1 книжка: з доробку трьох десятиліть"

16 квітня в Музеї книги і друкарства України видавництво "Дух і Літера" відкриває виставку "1000 і 1 книжка: з доробку трьох десятиліть".

Про це інформує видавництво "Дух і Літера".

Основною спеціалізацією видавництва є видання книжок нон-фікшн. Відвідувачі зможуть ознайомитися з добірками книг з філософії, історії, літературознавства, мистецтвознавства, соціології, культурології, права тощо. Зокрема, будуть представлені видання: "Європейський словник філософій", а також серії християнських книг та бібліотеки юдаїки, серії "Постаті культури", "Бібліотека спротиву, бібліотека надії", мистецькі альбоми, книжки для дітей.

В експозиції, окрім книг, будуть представлені унікальні документи, фотографії, автографи Мирослава Поповича, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Януша Корчака, Василя Стуса, Михайла Брайчевського, Шолом-Алейхема та інших. На виставці також можна буде побачити оригінальні мистецькі твори знаних українських художників — партнерів видавництва: Галини Григор'євої, Івана Остафійчука, Пінхаса (Павла) Фішеля, Якима Левіча, Бориса Єгіазаряна та інших.

Під час виставки буде презентовано не тільки історію, а й сьогодення видавництва – книги, над якими працюємо.

Під час роботи виставки заплановані такі події:

Вечір до 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова — фільми, мистецькі твори, книги про режисера (Юрій Морозов, Сергій Тримбач);

Сильвестрівський вечір — музика композитора, книги про нього, фільм Сергія Буковського "Валентин Сильвестров" (Костянтин Сігов, Алла Вайсбанд);

Презентація віртуального музею єврейської історії та культури (Леонід Фінберг, Маргарита Єгорченко);

Вечір Шолом Алейхема – показ документального фільму режисера Дормана про нього та презентація книги Джеремі Даубера "Світи Шолом-Алейхема" (Юлія Шекет, Тетяна Непипенко);

Зустріч та діалог про творчість українських дисидентів, представлення їхніх архівів, публікацій про життя та творчість (Юлія Кравченко, Данило Антонюк). Тарас Компаніченко співатиме пісні на слова Василя Стуса;

Представлення серії книг "Постаті Культури" за участі авторів: Марти Дзюби, Катерини Рапай, Андрія Пучкова, Сергія Тримбача та сестер Галини і Лесі Тельнюк;

Презентація дитячих книжок та проєктів видавництва, а саме: віртуальної бібліотеки "Читаймо", книг Оскара Бреніф'є, книжок про кота Бучика (Наталія Степанчук, Олена Фінберг);

Коли: відкриття відбудеться 16 квітня о 17.00

Де: Музей книги і друкарства України (м. Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9)

Виставка триватиме до 16 червня 2024 року.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".