«Імерсивний світ Тараса Шевченка» показали на Олімпійських іграх

Мультимедійну виставку «Імерсивний світ Тараса Шевченка» представили у Парижі на Олімпійських іграх 2024 року в рамках офіційної програми Українського дому Volia Space.

Про це повідомили в Національному музеї Тараса Шевченка.

Це перший український культурний хаб на Олімпійських іграх, який став можливим завдяки ініціативі Міністерства молоді та спорту України, Національного олімпійського комітету України, Олімпійської збірної та Офісу Президента України.

Презентацію в Парижі провів директор BnF – Bibliothèque nationale de France-Partenariats Рой Аміт. Після презентації гості мали змогу насолодитися живим виконанням на віолончелі від Тараса Бервецького.

Проєкт "Імерсивний світ Тараса Шевченка" є результатом канадсько-української співпраці між Першим Благодійним театральним фондом, RocknLight Multimedia, Kostyuk Productions та Національним музеєм Тараса Шевченка.

Мультимедійну виставку "Імерсивний світ Тараса Шевченка", яку презентували у Парижі на Олімпійських іграх, можна побачити в Національному музеї Тараса Шевченка щочетверга та щонеділі о 12:00, 14:00 і 16:00.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".