АНОНС: Виставка, присвячена дітям, які стали жертвами геноциду

15 серпня у Києві відкриється виставка канадської мисткині українського походження Лесі Марущак "Поезія наших дітей", присвячена українським дітям, що стали жертвами-свідками насильницького переміщення, викрадення, дискримінації та геноциду в XX столітті та в наші дні.

Про це повідомили організатори виставки.

Проєкт "Поезія наших дітей" досліджує три злочини, відмінні у часі й географії. Голодомор 1932–1933 років в Україні, під час якого було знищено щонайменше 4 мільйони українців, постає в діалозі з першою програмою інтернування в Канаді (1914–1920 роки), коли приблизно 9 000 людей, переважно українського походження, було примусово переміщено до таборів. Ці травми резонують із наслідками повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке було розпочате 2022 року, один з яких – це викрадення Росією дітей з окупованих українських територій. Наразі Україні відомо про викрадення 19 546 дітей.

У центрі виставки "Поезія наших дітей" – 12 дитячих портретів. Їх доповнює інсталяція з текстилю, заснована на принципах повторення й переосмислення. На виставці також будуть представлені дві відео роботи (одна знята в Канаді, а інша – в Україні), які занурюють глядача в контекст колективного болю та трансгенераційної травми.

 

"Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року я вирішила не створювати образів війни, які показують характерні риси травми та сприяють нормалізації насильства. Натомість я зосередилася на зображенні уявної подорожі дітей, які ведуть різні розмови, щоб воскресити втрачених людей. "Поезія наших дітей" – це багатошаровий та колаборативний вираз цього дослідження", – Леся Марущак.

Леся Марущак — художниця та кураторка, яка через фотографію, архівні матеріали та інсталяції досліджує історії колонізованих народів та їхні трансформації під впливом геополітичних чинників, а також індивідуальні та колективні культурні наслідки вигнань. Її наративні експозиції зі статичними та динамічними зображеннями та грубими й делікатними скульптурними елементами були представлені у понад 65 музеях, галереях та мистецьких просторах по всьому світу. Найвідоміший її проєкт в Україні присвячений Голодомору 1932–1933 років та має назву "MARIA".  

Проєкт втілений за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 15 серпня о 18.00

Де: м. Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва 

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.