АНОНС: Онлайн-захід "Танки проти жінок". До 70-річчя Кенгірського повстання

24 травня співробітники Інституту проведуть захід на тему Онлайн-захід «Танки проти жінок. До 70-річчя Кенгірського повстання», присвячений повстанням у таборах ГУЛАГ.

Про це інформує УІНП.

У 2024 році ми вшановуємо пам'ять учасників Кенгірського повстання, яке відбулося 16 травня – 26 червня 1954 року в Казахстані. Більшість організаторів і учасників цього повстання були українці. Повстання було жорстоко придушене танками. Багато повстанців загинуло.

Запрошуємо до онлайн-розмови про історію Кенгірського повстання та його значення в історії. Також є чимало подій, які дають можливість провести паралелі з сучасною російсько-українською війною. 

У заході візьмуть участь:

Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;

Марія Тахтаулова, начальник Північно-Східного міжрегіонального відділу;

Уляна Громович, головний спеціаліст Південного міжрегіонального відділу;

Олег Пустовгар, головний спеціаліст Південно-Східного міжрегіонального відділу.

Модераторка: Лариса Бондарук, головний спеціаліст Західного міжрегіонального відділу Управління забезпечення політики національної пам'яті в регіонах Українського інституту національної пам'яті.

Дата: 24 травня о 12:00

Трансляція: ютуб-канал Українського інституту національної пам'яті за посиланням.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.