АНОНС: Онлайн-захід "Танки проти жінок". До 70-річчя Кенгірського повстання

24 травня співробітники Інституту проведуть захід на тему Онлайн-захід «Танки проти жінок. До 70-річчя Кенгірського повстання», присвячений повстанням у таборах ГУЛАГ.

Про це інформує УІНП.

У 2024 році ми вшановуємо пам'ять учасників Кенгірського повстання, яке відбулося 16 травня – 26 червня 1954 року в Казахстані. Більшість організаторів і учасників цього повстання були українці. Повстання було жорстоко придушене танками. Багато повстанців загинуло.

Запрошуємо до онлайн-розмови про історію Кенгірського повстання та його значення в історії. Також є чимало подій, які дають можливість провести паралелі з сучасною російсько-українською війною. 

У заході візьмуть участь:

Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;

Марія Тахтаулова, начальник Північно-Східного міжрегіонального відділу;

Уляна Громович, головний спеціаліст Південного міжрегіонального відділу;

Олег Пустовгар, головний спеціаліст Південно-Східного міжрегіонального відділу.

Модераторка: Лариса Бондарук, головний спеціаліст Західного міжрегіонального відділу Управління забезпечення політики національної пам'яті в регіонах Українського інституту національної пам'яті.

Дата: 24 травня о 12:00

Трансляція: ютуб-канал Українського інституту національної пам'яті за посиланням.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.