АНОНС: Презентація монографії "Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації"

Презентація колективної монографії "Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації" відбудеться 13 грудня о 18:00 у zoom.

Про це інформує Центр міської історії.

Над книгою Центр міської історії працював спільно з Українською асоціацією дослідниць жіночої історії у партнерстві з Інститутом народознавства НАН України за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля бюро Київ — Україна.

Монографія присвячена висвітленню маловідомих аспектів історичного досвіду українського жіноцтва у контексті панівних суспільних уявлень, правових норм, соціальних інститутів та узвичаєних практик відповідної доби (від кінця XVII до початку ХХІ століття). Крізь призму літератури, епістолярію, фольклору, кіномистецтва та візуальної творчості простежено культурні (само)репрезентації жінок. Розглядаються успіхи й труднощі входження і самореалізації жінок у професійних середовищах та міському просторі початку ХХ століття.

Складні процеси згуртування й самоорганізації жіноцтва у взаємодії з владою, у діаспорі та в дисидентському русі показують неоднозначність жіночого активізму. Історичні виміри гендерно–обумовленого насильства висвітлено через аналіз судових справ, архівних документів та матеріалів усної історії. 

Монографія представляє різноманітні підходи до вивчення вузлових проблем жіночої історії, показує інформативний потенціал та обмеження різного типу історичних джерел, відкриває досі незнані сторінки жіночого минулого. 

Авторками та авторами монографії є Вікторія Іващенко, Мар'яна Байдак, Олена Галета, Оксана Кузьменко, Анастасія Канівець, Катерина Яковленко, Ігор Карпенко, Анастасія Боженко, Софія Роса-Лаврентій, Мейгіл Фaвлер, Олена Ганусин, Анастасія Мишуста, Марина Вороніна, Ольга Лабур, Ірина Савченко, Аліна Добошевська, Олексій Вінниченко, Ольга Посунько, Іванна Черчович, Дарія Маттінглі, Олена Кондратюк, Олеся Хромейчук.

У презентації книги візьмуть участь дослідниці Оксана Кісь (Українська асоціація дослідниць жіночої історі) та Алла Швець (Інститут Івана Франка НАН України). 

Модеруватиме зустріч Тамара Злобіна (Головна редакторка порталу "Гендер в деталях").

Для участі, будь ласка, зареєструйтесь.

 

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.