АНОНС: Презентація надходження в Україну документів Фундації імені Івана Багряного

20 серпня у Києві відбудеться урочиста презентація унікальної колекції, зібраної українською діаспорою в США – документів Фундації імені Івана Багряного, які передаються зі Сполучених Штатів Америки на постійне зберігання до Центрального державного архіву громадських об’єднань та українки (ЦДАГОУ).

Про це повідив ЦДАГОУ.

Це безпрецедентна подія останнього десятиліття, зважаючи на обсяг та цілісний характер архівного зібрання, що надходить в Україну. Ідея заснування Фундації ім. І. Багряного виникла у 1975 р. на VII з'їзді Української революційно-демократичної партії (УРДП) в Торонто (Канада) як відповідь на нагальну потребу підтримки поширення ідейних поглядів і творчості І. Багряного та інших українських митців діаспори задля реалізації визвольних процесів в Україні. Архів Фундації, що накопичувався роками, довгий час перебував під надійною опікою Української Вільної Академії Наук (УВАН, США).

Коли Фундація виконала свою місію, її очільники прийняли рішення передати увесь накопичений документальний комплекс на постійне зберігання до архівної установи України. Завдяки плідній співпраці Державної архівної служби України та Міністерства закордонних справ України, ЦДАГОУ та Архіву-музею імені Дмитра Антоновича при УВАН процес передавання та перевезення документів до України успішно розпочався і триває.

У рамках події гості заходу отримають унікальну нагоду ознайомитись з оригіналами документів УРДП та Фундації ім. І. Багряного, листуванням відомих громадсько-політичних діячів діаспори та іншими раритетними матеріалами минулого століття. Документи, зібрані Фундацією проливають світло на те, як українська діаспора зберігала свою національну ідентичність.

Під час презентації демонструватимуться автографи І. Багряного, М. Лівицького, Г. Китастого, О. Пошиваника тощо; листи українців з таборів біженців, зокрема, і до першої леді США Е. Рузвельт з проханням не повертати їх до СРСР; машинописні тижневики "Українець", що видавались та розповсюджувались на кораблях, якими українські емігранти діставались до нових країн проживання; карти із зазначенням ймовірних поселень українців; довідникипосібники для українців, що обрали для еміграції Канаду, Німеччину, Велику Британію, Нідерланди тощо.

Представлені документи дають уявлення про багатство, різноманітність та виняткову цінність отриманої колекції. До участі у заході запрошені народні депутати України, члени Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, очільники Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Державної архівної служби України, представники архівних та музейних установ, закладів вищої освіти, громадських організацій, дослідники історії української діаспори.

Коли: 20 серпня о 10.00 

Де: м. Київ, читальний зал ЦДАГОУ, вул. Генерала Алмазова, 8

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".