АНОНС: Презентація надходження в Україну документів Фундації імені Івана Багряного

20 серпня у Києві відбудеться урочиста презентація унікальної колекції, зібраної українською діаспорою в США – документів Фундації імені Івана Багряного, які передаються зі Сполучених Штатів Америки на постійне зберігання до Центрального державного архіву громадських об’єднань та українки (ЦДАГОУ).

Про це повідив ЦДАГОУ.

Це безпрецедентна подія останнього десятиліття, зважаючи на обсяг та цілісний характер архівного зібрання, що надходить в Україну. Ідея заснування Фундації ім. І. Багряного виникла у 1975 р. на VII з'їзді Української революційно-демократичної партії (УРДП) в Торонто (Канада) як відповідь на нагальну потребу підтримки поширення ідейних поглядів і творчості І. Багряного та інших українських митців діаспори задля реалізації визвольних процесів в Україні. Архів Фундації, що накопичувався роками, довгий час перебував під надійною опікою Української Вільної Академії Наук (УВАН, США).

Коли Фундація виконала свою місію, її очільники прийняли рішення передати увесь накопичений документальний комплекс на постійне зберігання до архівної установи України. Завдяки плідній співпраці Державної архівної служби України та Міністерства закордонних справ України, ЦДАГОУ та Архіву-музею імені Дмитра Антоновича при УВАН процес передавання та перевезення документів до України успішно розпочався і триває.

У рамках події гості заходу отримають унікальну нагоду ознайомитись з оригіналами документів УРДП та Фундації ім. І. Багряного, листуванням відомих громадсько-політичних діячів діаспори та іншими раритетними матеріалами минулого століття. Документи, зібрані Фундацією проливають світло на те, як українська діаспора зберігала свою національну ідентичність.

Під час презентації демонструватимуться автографи І. Багряного, М. Лівицького, Г. Китастого, О. Пошиваника тощо; листи українців з таборів біженців, зокрема, і до першої леді США Е. Рузвельт з проханням не повертати їх до СРСР; машинописні тижневики "Українець", що видавались та розповсюджувались на кораблях, якими українські емігранти діставались до нових країн проживання; карти із зазначенням ймовірних поселень українців; довідникипосібники для українців, що обрали для еміграції Канаду, Німеччину, Велику Британію, Нідерланди тощо.

Представлені документи дають уявлення про багатство, різноманітність та виняткову цінність отриманої колекції. До участі у заході запрошені народні депутати України, члени Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, очільники Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Державної архівної служби України, представники архівних та музейних установ, закладів вищої освіти, громадських організацій, дослідники історії української діаспори.

Коли: 20 серпня о 10.00 

Де: м. Київ, читальний зал ЦДАГОУ, вул. Генерала Алмазова, 8

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.