Лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка-2024 став історик Олексій Сокирко

Історика Олексія Сокирка відзначили щорічною Міжнародною премією імені Івана Франка за монографію про історію Козацького Гетьманату.

Про це сповістив Міжнародний фонд Івана Франка.

27 серпня, у день народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Франка, однієї з найпрестижнішних українських нагород в галузі гуманітаристики.

Переможцем став кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко з монографією "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764" (Київ: Темпора, 2023). Його монографія отримала найвищу оцінку від міжнародного журі, яке складалося з 12 докторів наук із різних країн. 

Цьогоріч на нагороду також претендували монографія "Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy" ("Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України") від авторського колективу Йоанни Гетки та Йоланти Дарчевської і робота Ігоря Набитовича "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації".

Міжнародну премію імені Івана Франка заснували, щоби заохочувати до вивчення творчої, наукової та громадської діяльності Івана Франка, а також спонукати вчених із різних країн світу проводити дослідження у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премію вручають щорічно 27 серпня — у день народження письменника. Вона передбачає грошову винагороду та золотий знак лауреата як символ визнання і пошани.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.