Лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка-2024 став історик Олексій Сокирко

Історика Олексія Сокирка відзначили щорічною Міжнародною премією імені Івана Франка за монографію про історію Козацького Гетьманату.

Про це сповістив Міжнародний фонд Івана Франка.

27 серпня, у день народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Франка, однієї з найпрестижнішних українських нагород в галузі гуманітаристики.

Переможцем став кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко з монографією "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764" (Київ: Темпора, 2023). Його монографія отримала найвищу оцінку від міжнародного журі, яке складалося з 12 докторів наук із різних країн. 

Цьогоріч на нагороду також претендували монографія "Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy" ("Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України") від авторського колективу Йоанни Гетки та Йоланти Дарчевської і робота Ігоря Набитовича "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації".

Міжнародну премію імені Івана Франка заснували, щоби заохочувати до вивчення творчої, наукової та громадської діяльності Івана Франка, а також спонукати вчених із різних країн світу проводити дослідження у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премію вручають щорічно 27 серпня — у день народження письменника. Вона передбачає грошову винагороду та золотий знак лауреата як символ визнання і пошани.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.