Британський історик Тімоті Ґартон Еш віддав свою премію ЗСУ

Британський історик, журналіст та письменник Тімоті Ґартон Еш віддав кошти за премію як переможця Lionel Gelber Prize 2024 українському війську.

Про це розповіла пресслужба фонду "Повернись живим".

На початку травня Еш перерахував фонду 50 тисяч канадських доларів, або 1,4 млн гривень. Разом із фондом історик передав бійцям 409 окремого стрілецького батальйону 22 ОМБр обладнання на 2,8 мільйона гривень.

"Я не можу уявити собі кращого застосування премії, отриманої за книгу про новітню європейську історію, ніж пожертвувати її на оснащення Збройних сил України для перемоги. Адже на кону в цій війні стоїть не що інше, як майбутнє Європи", — говорить він.

Тімоті Ґартон Еш — автор багатьох книг та публікацій, присвячених політиці та "історії теперішнього часу". Він має два наукових ступені з сучасної історії, які здобув у Єксетерському коледжі в Оксфорді.

Тімоті Ґартон Еш приїхав в Україну із презентацією книжки "Рідні землі. Історія Європи через особисте сприйняття", яка вийшла українською у видавництві Vivat. Видання розкриває історичний шлях Європи від завершення Другої світової війни до повномасштабного вторгнення в Україну.

Lionel Gelber Prize (Премія Лайонела Ґелбера) — щорічна літературна премія за найкращу публікацію англійською мовою на тему міжнародних відносин, яка робить внесок у поглиблення дискусії про вагомі міжнародні проблеми.

 
Тімоті Ґартон Еш передав дрони та нічну оптику "Повернись живим"

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".