В урочищі Сандармох вшанували жертв сталінського терору

5 серпня в урочищі Сандармох в російській Карелії десятки людей вшанували жертв сталінського терору.

Про це повідомляє "Меморіал".

Разом із громадськими активістами в Сандармох приїхали представники посольств та консульств різних країн – Франції, Швеції, Німеччини, Польщі, Норвегії.

Напередодні у карельській столиці Петрозаводську чинився тиск на громадських активістів, які збиралися брати участь у дні пам'яті в Сандармосі. До багатьох з них прийшли силовики, дехто зараз перебуває в поліції, зокрема, пройшов обшук у блогера Олексія Трунова. Саму акцію вшанування намагалися зірвати козаки та люди в камуфляжі.

Попри це, люди оновили пам'ятні знаки, поклали квіти, читали імена репресованих, ставили свічки біля пам'ятників розстріляним у Сандармосі.

Сандармох – урочище в Карелії, де під час Великого терору було вбито та поховано тисячі людей, в тому числі видатні діячі українського "Розстріляного Відродження". Першовідкривачем урочища був історик та член "Меморіалу" Юрій Дмитрієв – у липні 1997 року під час пошукової експедиції Дмитрієв знайшов там розстрільні ями. Пізніше на тому місці було створено цвинтар, а також пам'ятні меморіали різним групам репресованих, зокрема – українцям.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.