Ізидори Косач, Євгена Сверстюка, Олександра Мацієвського. На Волині перейменували 115 вулиць

Опрацьовано більше 13 тисяч назв топонімів у Волинській області, з яких 115 (вулиці, провулки, бульвари) перейменовано.

Про це йдеться на сайті Волинської обласної державної адміністрації.

На початку серпня начальник Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко підписав розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки Волині.

Зокрема, відтепер у селі Колодяжне з'явилася вулиця Ізидори Косач – української мемуаристки, перекладачки, діячки ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Наймолодша сестра Лесі Українки.

У селі Мощена одну з вулиць перейменують на честь Героя України - Олександра Мацієвського.

У селі Новини з'явилася вулиця Євгена Сверстюка - українського літературного критика, есеїста, поета, мислителя, філософа, учасника руху шістдесятництва, політв'язеня радянського режиму.

У селі Микуличі буде вулиця Генерала Алмазова - українського військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР.

У селі Охнівка з'явилася вулиця Ярослава Царука - одного із організаторів Народного руху України.

Детальніше з переліком перейменованих вулиць можна ознайомитись у розпорядженні №318 від 25.07.2024 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.