Ізидори Косач, Євгена Сверстюка, Олександра Мацієвського. На Волині перейменували 115 вулиць

Опрацьовано більше 13 тисяч назв топонімів у Волинській області, з яких 115 (вулиці, провулки, бульвари) перейменовано.

Про це йдеться на сайті Волинської обласної державної адміністрації.

На початку серпня начальник Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко підписав розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки Волині.

Зокрема, відтепер у селі Колодяжне з'явилася вулиця Ізидори Косач – української мемуаристки, перекладачки, діячки ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Наймолодша сестра Лесі Українки.

У селі Мощена одну з вулиць перейменують на честь Героя України - Олександра Мацієвського.

У селі Новини з'явилася вулиця Євгена Сверстюка - українського літературного критика, есеїста, поета, мислителя, філософа, учасника руху шістдесятництва, політв'язеня радянського режиму.

У селі Микуличі буде вулиця Генерала Алмазова - українського військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР.

У селі Охнівка з'явилася вулиця Ярослава Царука - одного із організаторів Народного руху України.

Детальніше з переліком перейменованих вулиць можна ознайомитись у розпорядженні №318 від 25.07.2024 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.