Ізидори Косач, Євгена Сверстюка, Олександра Мацієвського. На Волині перейменували 115 вулиць

Опрацьовано більше 13 тисяч назв топонімів у Волинській області, з яких 115 (вулиці, провулки, бульвари) перейменовано.

Про це йдеться на сайті Волинської обласної державної адміністрації.

На початку серпня начальник Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко підписав розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки Волині.

Зокрема, відтепер у селі Колодяжне з'явилася вулиця Ізидори Косач – української мемуаристки, перекладачки, діячки ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Наймолодша сестра Лесі Українки.

У селі Мощена одну з вулиць перейменують на честь Героя України - Олександра Мацієвського.

У селі Новини з'явилася вулиця Євгена Сверстюка - українського літературного критика, есеїста, поета, мислителя, філософа, учасника руху шістдесятництва, політв'язеня радянського режиму.

У селі Микуличі буде вулиця Генерала Алмазова - українського військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР.

У селі Охнівка з'явилася вулиця Ярослава Царука - одного із організаторів Народного руху України.

Детальніше з переліком перейменованих вулиць можна ознайомитись у розпорядженні №318 від 25.07.2024 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.