Експертна комісія УІНП уточнила фаховий висновок щодо обʼєктів, присвячених Михайлу Булгакову

Експертна комісія Українського інституту національної памʼяті оприлюднила уточнений фаховий висновок щодо належності географічних обʼєктів, назв юридичних осіб та обʼєктів права власності, памʼятників, памʼятних знаків на честь російського письменника Михайла Булгакова до символіки російської імперської політики.

Про це повідилили в УІНП. 

Згідно з висновком, обʼєкти, присвячені Булгакову, "відповідно до частини першої статті 2 Закону містять символіку російської імперської політики, а подальше використання імені М. А. Булгакова в назвах географічних об'єктів, юридичних осіб та об'єктів права власності, перебування в публічному просторі встановлених на його честь пам'ятників, пам'ятних знаків є пропагандою російської імперської політики".

Обмеження, передбачені законом "Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", поширюються на ті обʼєкти, визнані символікою російської імперської політики, які є публічними. Водночас обмеження не поширюються на дослідження життя, діяльності, творчої спадщини письменника, зберігання, купівлю/продаж, читання видань його творів, експонування пов'язаних із письменником предметів та документів у музейних закладах тощо.

З уточненим фаховим висновком щодо обʼєктів, присвячених Михайлу Булгакову, можна ознайомитися за посиланням.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.