Ізидори Косач, Євгена Сверстюка, Олександра Мацієвського. На Волині перейменували 115 вулиць

Опрацьовано більше 13 тисяч назв топонімів у Волинській області, з яких 115 (вулиці, провулки, бульвари) перейменовано.

Про це йдеться на сайті Волинської обласної державної адміністрації.

На початку серпня начальник Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко підписав розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки Волині.

Зокрема, відтепер у селі Колодяжне з'явилася вулиця Ізидори Косач – української мемуаристки, перекладачки, діячки ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Наймолодша сестра Лесі Українки.

У селі Мощена одну з вулиць перейменують на честь Героя України - Олександра Мацієвського.

У селі Новини з'явилася вулиця Євгена Сверстюка - українського літературного критика, есеїста, поета, мислителя, філософа, учасника руху шістдесятництва, політв'язеня радянського режиму.

У селі Микуличі буде вулиця Генерала Алмазова - українського військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР.

У селі Охнівка з'явилася вулиця Ярослава Царука - одного із організаторів Народного руху України.

Детальніше з переліком перейменованих вулиць можна ознайомитись у розпорядженні №318 від 25.07.2024 

 

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.