Ізидори Косач, Євгена Сверстюка, Олександра Мацієвського. На Волині перейменували 115 вулиць

Опрацьовано більше 13 тисяч назв топонімів у Волинській області, з яких 115 (вулиці, провулки, бульвари) перейменовано.

Про це йдеться на сайті Волинської обласної державної адміністрації.

На початку серпня начальник Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко підписав розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки Волині.

Зокрема, відтепер у селі Колодяжне з'явилася вулиця Ізидори Косач – української мемуаристки, перекладачки, діячки ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Наймолодша сестра Лесі Українки.

У селі Мощена одну з вулиць перейменують на честь Героя України - Олександра Мацієвського.

У селі Новини з'явилася вулиця Євгена Сверстюка - українського літературного критика, есеїста, поета, мислителя, філософа, учасника руху шістдесятництва, політв'язеня радянського режиму.

У селі Микуличі буде вулиця Генерала Алмазова - українського військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР.

У селі Охнівка з'явилася вулиця Ярослава Царука - одного із організаторів Народного руху України.

Детальніше з переліком перейменованих вулиць можна ознайомитись у розпорядженні №318 від 25.07.2024 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".