Наріман Джелял - Почесний доктор НаУКМА

Почесним доктором НаУКМА визнано колишнього політв’язня, українського кримськотатарського політика, викладача, політолога і журналіста Нарімана Джеляла.

Таке рішення ухвалила Вчена Рада Києво-Могилянської академії.

Цим почесним званням Могилянка вшановує вітчизняних та закордонних науковців, діячів науки і техніки, громадських діячів за особливі заслуги перед Україною, також за їхній внесок в розвиток науки та освіти.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, після окупації Криму Росією 2014 року, Наріман Джелял залишався найбільш високопоставленим діячем Меджлісу, його речником і фактичним лідером. Він інформував світові медіа про стан кримськотатарського народу в умовах російської окупації.

У серпні 2021-го, за участь у Першому міжнародному саміті Кримської платформи, що проходив у Києві, Наріман Джелял був заарештований окупаційною адміністрацією після повернення до окупованого Криму. Наступного, 2022 року, російська "влада" засудила його до 17 років позбавлення волі за сфальсифікованим звинуваченням у диверсії. Перебуваючи в ув'язненні, Наріман Джелял продовжував писати статті, де аналізував ситуацію в Криму.

28 червня 2024 року його вдалося повернути в Україну.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.