Головний офіс TED відмовився публікувати промову українського історика та військового ЗСУ

Головний офіс TED у США відмовився публікувати виступ про російсько-українську війну історика, аспіранта УКУ та війсьовослужбовця ЗСУ Максима Осадчука. Через це локальний осередок TEDxUCU при Українському католицькому університеті оголосив про припинення своєї діяльності.

Про це йдеться в офіційному зверненні локального осередку.

На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, TED опублікував офіційну позицію на підтримку України та проти несправедливого російського вторгнення. А сесія-відкриття міжнародної конференції TED у Ванкувері, в Канаді, у квітні 2022 року, була присвячена Україні. На ній було зібрано 2,1 мільйона доларів на гуманітарну допомогу.

Восени 2023 року локальний осередок TEDxUCU організував ліцензований TED захід, серед спікерів якого був студент УКУ Максим Осадчук. Головний офіс TEDx відмовився публікувати промову військовослужбовця та історика "Війна як криза, війна як можливість". Представникам TED не сподобались "контраверсійні твердження" про росіян. 

"Риторика, яку використовує Максим, є об'єктивно расистською та упередженою. Незалежно від контексту, расистським узагальненням немає місця на майданчику "TEDх", ми не можемо транслювати це на глобальній платформі з мільйонами глядачів. Несправедливі дії авторитарного уряду не представляють і не можуть репрезентувати націю в цілому", — йдеться у відповіді TEDх локальному осередку.

Представники TEDxUCU заявили, що вичерпали усі формальні та неформальні шляхи для вирішення питання. І на знак незгоди вирішили "припинити будь-яку діяльність і функціонування в майбутньому спільноти TEDxUCU.

Максим Осадчук пішов на фронт у 2014 році у складі добровольчого батальйону "Айдар". Після повернення з війни навчався на магістерській програмі УКУ і продовжив наукову діяльність. У лютому 2022 року Максим Осадчук знову мобілізувався до ЗСУ.

Повний текст виступу Максима Осадчука та аргументацію з боку головного офісу читайте за посиланням

 

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.