Головний офіс TED відмовився публікувати промову українського історика та військового ЗСУ

Головний офіс TED у США відмовився публікувати виступ про російсько-українську війну історика, аспіранта УКУ та війсьовослужбовця ЗСУ Максима Осадчука. Через це локальний осередок TEDxUCU при Українському католицькому університеті оголосив про припинення своєї діяльності.

Про це йдеться в офіційному зверненні локального осередку.

На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, TED опублікував офіційну позицію на підтримку України та проти несправедливого російського вторгнення. А сесія-відкриття міжнародної конференції TED у Ванкувері, в Канаді, у квітні 2022 року, була присвячена Україні. На ній було зібрано 2,1 мільйона доларів на гуманітарну допомогу.

Восени 2023 року локальний осередок TEDxUCU організував ліцензований TED захід, серед спікерів якого був студент УКУ Максим Осадчук. Головний офіс TEDx відмовився публікувати промову військовослужбовця та історика "Війна як криза, війна як можливість". Представникам TED не сподобались "контраверсійні твердження" про росіян. 

"Риторика, яку використовує Максим, є об'єктивно расистською та упередженою. Незалежно від контексту, расистським узагальненням немає місця на майданчику "TEDх", ми не можемо транслювати це на глобальній платформі з мільйонами глядачів. Несправедливі дії авторитарного уряду не представляють і не можуть репрезентувати націю в цілому", — йдеться у відповіді TEDх локальному осередку.

Представники TEDxUCU заявили, що вичерпали усі формальні та неформальні шляхи для вирішення питання. І на знак незгоди вирішили "припинити будь-яку діяльність і функціонування в майбутньому спільноти TEDxUCU.

Максим Осадчук пішов на фронт у 2014 році у складі добровольчого батальйону "Айдар". Після повернення з війни навчався на магістерській програмі УКУ і продовжив наукову діяльність. У лютому 2022 року Максим Осадчук знову мобілізувався до ЗСУ.

Повний текст виступу Максима Осадчука та аргументацію з боку головного офісу читайте за посиланням

 

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.