АНОНС: Круглий стіл "(Не) радянська спадщина українських митців"

12 червня Національний музей літератури України запрошує на

Про це повідомили у Національному музеї літератури України.

Цього року ми відзначаємо 120-річний ювілей Миколи Бажана, талановитого українського поета із покоління наших 1920-х (або Розстріляного відродження), а пізніше — урядовця УРСР.

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в суспільних колах було порушене питання про доцільність існування його музею та проспекту його імені в Києві. Те саме стосувалося й інших діячів української культури, які жили й творили в радянський період нашої історії, що його ми тепер переосмислюємо як окупаційний.

Сьогодні ще не сформовано остаточно суспільного консенсусу щодо спадщини наших митців, котрі в той чи той спосіб долучилися до творення радянського дискурсу в українському мистецтві. Тому є потреба говорити про це, не оминаючи гострих питань і дискусій, щоб у чимдалі пришвидшуваному процесі деколонізації / декомунізації не втратити цінну й вагому частину нашої культурної спадщини.

Під час круглого столу плануємо обговорити такі питання:

- механізми й шляхи встановлення радянської влади в Україні

- діячі української культури й нова влада: взаємовигідна угода чи віра в "загірню комуну"

- наші 1920-ті: актуальність вибору між культурною традицією та ідеологією

- наші 1930-ті: вибір між поезією та віршуванням як ціна життя і свободи

- відлига й по відлизі: межі творчої свободи й самовираження

До участі запрошені: історикиня Валентина Піскун, літературознавиці Елеонора Соловей, Павлина Дунай, Валентина Хархун, Ярина Цимбал, Вікторія Назаренко, Ольга Хомета, Альона Артюх, мистецтвознавиці Тетяна Чуйко та Єлизавета Герман.

Коли: 12 червня, початок о 13:30.

Де:Національний музей літератури України (м. Київ, Богдана Хмельницького, 11)

Захід відбуваєтиметься у змішаному форматі. Деталі доступу до зум-конференції будуть повідомлені в день події.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.