Очільник МЗС України обурив польських політиків висловлюваннями про Волинську трагедію та акцію "Вісла"

Конфлікт спалахнув під час панельної дискусії «Польща майбутнього» за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського.

Про це пишуть польські ЗМІ.

Причиною обурення стали слова Дмитра Кулеби у рамках панельної дискусії на події Campus Polska Przyszłości в Ольштині, де він був разом з польським колегою Радославом Сікорським. 

Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

"Чи знаєте ви, що всі ці українці були примусово переселені з українських територій на проживання в різні місця Польщі, зокрема і в Ольштин? Якби ми, політики, почали копатися в історії, якість розмови була б зовсім іншою. Ми могли б повернутися вглиб історії і почати згадувати все те погане, що поляки робили українцям, а українці — полякам. Тому залишмо ці речі історикам" — відреагував Дмитро Кулеба.

Щодо ексгумації тіл, міністр закордонних справ зазначив, що Україна не проти надати дозвіл, але має свої прохання до польської влади щодо вшанування пам'яті українців. 

Частина польських політиків із керівної партії "Право і справедливість" обурилася таким словам українського дипломата. Так, віце-прем'єр-міністр, голова Міністерства національної оборони Владислав Косіняк-Камиш попередив, що без належного вшанування пам'яті польських жертв Волині Україна не приєднається до Європейського Союзу. 

"Немає доброго майбутнього без ексгумації та вшанування пам'яті наших жертв", - наголосив Владислав Косіняк-Камиш.

Мер Хелма Якуб Банашек зазначив, що операція "Вісла" – те, чого не мало би статися. "Але прирівнювати це до геноциду на Волині і говорити у цьому контексті про українські території – це підло", – заявив  Якуб Банашек.

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.