Очільник МЗС України обурив польських політиків висловлюваннями про Волинську трагедію та акцію "Вісла"

Конфлікт спалахнув під час панельної дискусії «Польща майбутнього» за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського.

Про це пишуть польські ЗМІ.

Причиною обурення стали слова Дмитра Кулеби у рамках панельної дискусії на події Campus Polska Przyszłości в Ольштині, де він був разом з польським колегою Радославом Сікорським. 

Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

"Чи знаєте ви, що всі ці українці були примусово переселені з українських територій на проживання в різні місця Польщі, зокрема і в Ольштин? Якби ми, політики, почали копатися в історії, якість розмови була б зовсім іншою. Ми могли б повернутися вглиб історії і почати згадувати все те погане, що поляки робили українцям, а українці — полякам. Тому залишмо ці речі історикам" — відреагував Дмитро Кулеба.

Щодо ексгумації тіл, міністр закордонних справ зазначив, що Україна не проти надати дозвіл, але має свої прохання до польської влади щодо вшанування пам'яті українців. 

Частина польських політиків із керівної партії "Право і справедливість" обурилася таким словам українського дипломата. Так, віце-прем'єр-міністр, голова Міністерства національної оборони Владислав Косіняк-Камиш попередив, що без належного вшанування пам'яті польських жертв Волині Україна не приєднається до Європейського Союзу. 

"Немає доброго майбутнього без ексгумації та вшанування пам'яті наших жертв", - наголосив Владислав Косіняк-Камиш.

Мер Хелма Якуб Банашек зазначив, що операція "Вісла" – те, чого не мало би статися. "Але прирівнювати це до геноциду на Волині і говорити у цьому контексті про українські території – це підло", – заявив  Якуб Банашек.

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.