У Латвії демонтують пам'ятники Пушкіну

рада Ризької думи з пам'ятників підтримала демонтаж пам'ятних об'єктів, присвячених російському поетові Олександру Пушкіну та його музі Ганні Керн.

Про це повідомляє LETA.

Провести демонтаж запропонувало товариство "Центр громадської пам'яті".

Рада з пам'ятників підтримала демонтаж пам'ятного каменю, присвяченого Пушкіну, на вулиці Цитаделес, 7, а також демонтаж погруддя музи Пушкіна Ганни Керн, дружини генерала Єрмолая Керна.

Крім того, рада з пам'ятників підтримала демонтаж пам'ятних дощок друкарні Cīņa, Петру Першому, Андрію Упітісу, Леніну та Янісу Зутісу.

У раді після ухвалення рішення зазначили, що "біда радянської ідеології" не повинна бути стерта з пам'яті суспільства. Тому демонтовані прославляючі комуністичний тоталітаризм об'єкти слід зберегти як історичні свідчення.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.