АНОНС: Вставка "На сторожі Святої Софії"

17 вересня у Києві відбудеться виставка "На сторожі Святої Софії".

Про це повідомив автор і головний куратор виставки Віталій Нахманович. 

Софія Київська – символ єдиної давньоруської церкви Володимирова Хрещення, катедральний собор, зведений великим київським князем Ярославом Мудрим і відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи.

Софійська площа – стародавній вічовий майдан, місце проголошення універсалів Центральної Ради і Акту Злуки, обрання гетьманом Павла Скоропадського і початку Живого ланцюга, мітингів і молебнів, парадів і демонстрацій часів Визвольних змагань і відновлення Незалежності.

Усі ці сенси вміщують простори виставки "На сторожі Святої Софії", присвяченої російсько-українській війні як наслідку багатовікового протистояння української та російської цивілізацій, що від початку несуть у світ протилежні цінності.

Виставка складається з трьох тематичних просторів.

Жовта зала демонструє безперервність української цивілізації від Княжої доби, розвиток церкви та науки, ремесла та промисловості, освіти та мистецтва, становлення держави і деколонізацію. І на цьому тлі – руйнівні наслідки російської військової агресії.

Червона зала розкриває домінуючі властивості російсько-радянської цивілізації, що веде свій родовід від часів Золотої Орди, – імперську ідеологію та агресивну пропаганду, авторитарну владу та тоталітаризм, примус та репресії, загарбницькі війни та культ війська.

Зелена зала занурює в історію захисту Києва від російських окупантів у лютому-березні 2022 р. і демонструє наслідки варварських діянь Росії – воєнні злочини і руйнування, атаки на мирну інфраструктуру і масові вбивства.

Сьогодні вкотре зіткнулися два світи – "рускій мір" агресорів і руйнівників та український світ духовної сили, народної волі й величі, що безперервно веде боротьбу за збереження своєї державності, за можливість творити свою цивілізацію.

Проєкт реалізували:

Музей історії міста Києва

Національний музей історії України у Другій світовій війні

Коли: Виставка працюватиме від 18 вересня 2024 р., з середи по неділю

Де: у Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 2-й поверх

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.