АНОНС: Вставка "На сторожі Святої Софії"

17 вересня у Києві відбудеться виставка "На сторожі Святої Софії".

Про це повідомив автор і головний куратор виставки Віталій Нахманович. 

Софія Київська – символ єдиної давньоруської церкви Володимирова Хрещення, катедральний собор, зведений великим київським князем Ярославом Мудрим і відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи.

Софійська площа – стародавній вічовий майдан, місце проголошення універсалів Центральної Ради і Акту Злуки, обрання гетьманом Павла Скоропадського і початку Живого ланцюга, мітингів і молебнів, парадів і демонстрацій часів Визвольних змагань і відновлення Незалежності.

Усі ці сенси вміщують простори виставки "На сторожі Святої Софії", присвяченої російсько-українській війні як наслідку багатовікового протистояння української та російської цивілізацій, що від початку несуть у світ протилежні цінності.

Виставка складається з трьох тематичних просторів.

Жовта зала демонструє безперервність української цивілізації від Княжої доби, розвиток церкви та науки, ремесла та промисловості, освіти та мистецтва, становлення держави і деколонізацію. І на цьому тлі – руйнівні наслідки російської військової агресії.

Червона зала розкриває домінуючі властивості російсько-радянської цивілізації, що веде свій родовід від часів Золотої Орди, – імперську ідеологію та агресивну пропаганду, авторитарну владу та тоталітаризм, примус та репресії, загарбницькі війни та культ війська.

Зелена зала занурює в історію захисту Києва від російських окупантів у лютому-березні 2022 р. і демонструє наслідки варварських діянь Росії – воєнні злочини і руйнування, атаки на мирну інфраструктуру і масові вбивства.

Сьогодні вкотре зіткнулися два світи – "рускій мір" агресорів і руйнівників та український світ духовної сили, народної волі й величі, що безперервно веде боротьбу за збереження своєї державності, за можливість творити свою цивілізацію.

Проєкт реалізували:

Музей історії міста Києва

Національний музей історії України у Другій світовій війні

Коли: Виставка працюватиме від 18 вересня 2024 р., з середи по неділю

Де: у Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 2-й поверх

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.