Влада Грузії вибачиться за війну 2008 року і влаштує "Нюрнберзький процес" для Саакашвілі

Правляча у Грузії партія "Грузинська мрія" планує вибачитися перед осетинами за війну, яку нібито розв’язав Міхеїл Саакашвілі.

Про це під час виступу на агітаційній зустрічі в Горі заявив засновник і почесний голова партії грузинський бізнесмен Бідзіна Іванішвілі.

"Щойно закінчаться вибори 26 жовтня, коли будуть засуджені ті, хто почав війну, коли абсолютно всі винні в руйнуванні грузино-осетинського братства та співіснування отримають найсуворішу юридичну відповідь, ми обов'язково знайдемо в собі сили вибачитися за те, що відповідно до отриманого завдання зрадницький "Національний рух" у 2008 році огорнув у полум'ї вогню наших осетинських сестер та братів. А оскільки одним із найважливіших наріжних каменів нашої християнської віри, віри грузинів та осетинів, є саме прощення, я впевнений, що братовбивче протистояння, яке вороги Грузії розв'язали для наших народів, закінчиться саме історичним взаємним прощенням та щирим примиренням", - сказав Іванішвілі.

Він пообіцяв провести "грузинський Нюнберзький процес", який має стати наслідком визнання Грузією провини та передумовою для примирення. 

Ув'язнений у Грузії експрезидент країни Міхеіл Саакашвілі, який воював з РФ у 2008 році, прокоментував заяву почесного лідера правлячої нині партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі:

"Іванішвілі вчинив безпрецедентну в історії Грузії зраду. У Грузії були віроломні феодали Орджонікідзе, але ніколи не було віроломного правителя. Своєю промовою він виправдав напад Росії, знищення людей, зрівняння сіл із землею. Це наруга над пам'яттю героїв, які присвятили себе нашій батьківщині. Замість того, щоб вимагати від Росії вибачень за ті нещастя, які вони завдали нашій країні, він вимагав від грузин вибачень перед завойовником. Ми ще довго не зможемо відмитися від цієї ганьби", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Міхеіл Саакашвілі.

Нагадаємо, 1 серпня 2008 року бійці з Південної Осетії поранили офіцерів грузинської поліції та обстріляли грузинські села. Як буде встановлено пізніше, діями Південної Осетії керував заступник міністра оборони Росії Микола Панков.

7 серпня тодішній президент Грузії Саакашвілі, аби зупинити подальше розгортання конфлікту, вирішив піти на компроміс та, під час виступу по телебаченню, пообіцяв автономію Осетії, амністію учасникам боїв і проголосив одностороннє припинення вогню. Однак це не входило в плани Москви, і вже наступного дня, 8 серпня 2008 року, РФ почала вторгнення.

 
Російські самохідні артилерійські установки біля грузинського села Земо-Нікозі, 2008 рік
radiosvoboda.org

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.