Афонський чернець із Закарпаття
Вийшла друком грузинською мовою книга про українського афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття і був учнем відомого православного святого прп. Силуана Афонського.
У Тбілісі вийшла друком грузинською мовою моя книга про українського афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття і був учнем відомого православного святого прп. Силуана Афонського.
Продовжуємо популяризувати українську духовну спадщину за кордоном. Тепер про українського афонського подвижника із Закарпаття дізнаються і в Грузії.
Видання здійснено з благословення Святішого Католікоса-Патріарха всієї Грузії Іллі ΙΙ, зі вступного слова якого починається книга.
Як відомо, Патріарх Ілія з особливою шаною ставиться до афонської чернечої спадщини. Духівником майбутнього Патріарха був архімандрит Шіо (Дзидзава, 1882-1969), який, своєю чергою, був послідовником учнів грузинського афонського старця Феодосія (Еріставі).
Коли з 1967 по 1977 рр. Цхум-Абхазьку єпархію Грузинської Православної Церкви як правлячий архієрей очолював нинішній Патріарх Ілія II, то він застав тут багатьох старих ченців як із колишнього Новоафонського Симоно-Кананітського монастиря, так і з Афонського Пантелеймонова монастиря, які відлюдницькі подвизалися в горах Кавказу і належали до його єпархії.
Відвідини Святої Гори Афон для Патріарха Іллі завжди було заповітною мрією. До всього іншого, саме Іверія та Афон вважаються Уділами Божої Матері (третім Уділом прийнято вважати Києво-Печерську Лавру).
У книжці обсягом 158 сторінок на основі маловідомих архівних джерел на прикладі афонського старця Авакума (Вакарова; 1899-1972) описано історію перебування закарпатських ченців на Афоні в ХХ ст. та їхню роль у збереженні Афонського Пантелеймонівського монастиря. Також тут описано історичні та духовні зв'язки цієї обителі з Грузією та грузинським чернецтвом.
Зокрема, у книзі вперше на основі архівних джерел описується історія грузинської Стефанівської келійної обителі, що діяла при Пантелеймонівському монастирі на Афоні. При ній подвизалося бл. 10 грузинських ченців, а всі богослужіння здійснювалися грузинською мовою. Старець Симеон (Багдавадзе), який очолював обитель, був сподвижником грузинських святих прп. Феодосія (Еріставі) і прп. Іоанна (Майсурадзе).
Коли 1932 р. Стефанівська келія згоріла, грузинські ченці на чолі зі старцем Симеоном (Багдавадзе), що залишилися в живих, переселилися в Пантелеймонівський монастир. Український закарпатський старець Авакум (Вакаров), який проживав там само з 1926 по 1972 рр., застав грузинських старців ієросхимонаха Симеона (Багдавадзе, †1942), схимонаха Афанасія (Гвазаву, †1942) та інших, що вирізнялися глибоким аскетизмом і подвижницьким життям.
До цього часу майже нічого не було відомо про цю грузинську афонську келійну обитель та її грузинських подвижників, спілкування з якими залишило важливий слід у духовному становленні майбутнього українського старця Авакума. У книзі вперше подано свідчення про них, їхні фотографії та інші документи.
Серед різних православних народів (греки, болгари, серби, румуни, росіяни), які мають на Афоні власні національні обителі, тільки українці та грузини нині позбавлені можливості мати тут власні монастирі. Може саме тому українські та грузинські ченці на Святій Горі завжди намагалися підтримувати один-одного.
Зокрема, свого часу прп. Іларіону Грузину (Канчавелі, чи Картвелі) наші ченці надали для проживання на Афоні келію прп. Антонія і Феодосія і всіх Преподобних Києво-Печерських, збудовану українськими ченцями (нині, нажаль, не збереглася). Грузинські афонські старці Симеон (Багдавадзе), схимонах Афанасій (Гвазава) та інші підтримували тоді ще молодого монаха із Закарпаття Авакума (Вакарова).
