У Грузії виник скандал через ікону із зображенням Сталіна

У головному соборі Грузії – тбіліському кафедральному храмі Святої Трійці - опозиціонери виявили ікону із зображенням святої Матрони Московської та радянського диктатора Йосипа Сталіна.

Про це пише РІСУ, з посиланням на Радіо Свобода.

З'ясувалося, що ікону храму подарувала проросійська партія "Альянс патріотів". Патріархія Грузинської Православної Церкви не бачить у іконі із зображенням Сталіна нічого антицерковного чи поганого.

Першим ікону із зображенням Сталіна на стіні храму Святої Трійці ("Самеба") помітив один із лідерів партії "Європейська Грузія" Георгій Канделакі. Він зняв ікону на відео та виклав у соціальній мережі з коментарем: "Вірною дорогою йдемо, товариші. Ще один успіх російської пропаганди в інформаційній війні: ініціатора знищення незалежності Грузії, вбивці тисячі священнослужителів та творця радянської тоталітарної системи, розмістили на іконі в Самебі".

При пильнішому розгляді виявилося, що йдеться про ікону святої Матрони Московської. Вона зарахована до лику святих рішенням Російської Православної Церкви у 2004 році.

Згідно з одним із міфів, культивованих деякими представниками РПЦ, у 1941 році, коли війська нацистської Німеччини впритул підійшли до Москви, Йосип Сталін нібито зустрівся з Матроною, і та вмовила радянського диктатора не залишати столицю. Крім того, за її порадою, Сталін нібито наказав винести на лінію фронту ікону Казанської Божої Матері.

Повідомлення про ікону із зображенням Сталіна у соборі Святої Трійці викликало в країні бурхливу реакцію. Засновник 1979 року "Республіканської партії Грузії", дисидент радянської доби Леван Бердзенішвілі заявив Радіо Свобода, що цей інцидент, на його думку, свідчить про дуже серйозну проблему: "Якщо люди думають, що Сталін – святий, то ці люди самі зовсім не святі ".

Влада країни, у тому числі правляча партія "Грузинська мрія" поки що ніяк не відреагувала на скандал.

Хоча, як зараз відзначають багато грузинських теологів, контекст ікон з Діоклетіаном зовсім інший: Сталін на іконі з блаженною Матроною постає не в образі мучителя, а лагідного християнина, який беззаперечно виконав божественну волю.

У Грузії міф про Сталіна (уродженця грузинського Горі, справжнє ім'я Йосип Джугашвілі) як про "таємного християнина" дуже популярний. Зважаючи на все, саме тому проросійська партія і подарувала храму ікону на рік вирішальних парламентських виборів.

 

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.