У Грузії виник скандал через ікону із зображенням Сталіна

У головному соборі Грузії – тбіліському кафедральному храмі Святої Трійці - опозиціонери виявили ікону із зображенням святої Матрони Московської та радянського диктатора Йосипа Сталіна.

Про це пише РІСУ, з посиланням на Радіо Свобода.

З'ясувалося, що ікону храму подарувала проросійська партія "Альянс патріотів". Патріархія Грузинської Православної Церкви не бачить у іконі із зображенням Сталіна нічого антицерковного чи поганого.

Першим ікону із зображенням Сталіна на стіні храму Святої Трійці ("Самеба") помітив один із лідерів партії "Європейська Грузія" Георгій Канделакі. Він зняв ікону на відео та виклав у соціальній мережі з коментарем: "Вірною дорогою йдемо, товариші. Ще один успіх російської пропаганди в інформаційній війні: ініціатора знищення незалежності Грузії, вбивці тисячі священнослужителів та творця радянської тоталітарної системи, розмістили на іконі в Самебі".

При пильнішому розгляді виявилося, що йдеться про ікону святої Матрони Московської. Вона зарахована до лику святих рішенням Російської Православної Церкви у 2004 році.

Згідно з одним із міфів, культивованих деякими представниками РПЦ, у 1941 році, коли війська нацистської Німеччини впритул підійшли до Москви, Йосип Сталін нібито зустрівся з Матроною, і та вмовила радянського диктатора не залишати столицю. Крім того, за її порадою, Сталін нібито наказав винести на лінію фронту ікону Казанської Божої Матері.

Повідомлення про ікону із зображенням Сталіна у соборі Святої Трійці викликало в країні бурхливу реакцію. Засновник 1979 року "Республіканської партії Грузії", дисидент радянської доби Леван Бердзенішвілі заявив Радіо Свобода, що цей інцидент, на його думку, свідчить про дуже серйозну проблему: "Якщо люди думають, що Сталін – святий, то ці люди самі зовсім не святі ".

Влада країни, у тому числі правляча партія "Грузинська мрія" поки що ніяк не відреагувала на скандал.

Хоча, як зараз відзначають багато грузинських теологів, контекст ікон з Діоклетіаном зовсім інший: Сталін на іконі з блаженною Матроною постає не в образі мучителя, а лагідного християнина, який беззаперечно виконав божественну волю.

У Грузії міф про Сталіна (уродженця грузинського Горі, справжнє ім'я Йосип Джугашвілі) як про "таємного християнина" дуже популярний. Зважаючи на все, саме тому проросійська партія і подарувала храму ікону на рік вирішальних парламентських виборів.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.